Читать «Українофобія: «П"ята колона» та її ляльководи» онлайн - страница 27

Автор, ретельно дослідивши механізми, засоби, методику дій «п’ятої колони» в Україні, визначивши її складові (бюрократична, комерційна, етнополітична, слов’янська, колишня номенклатура, комуністична, церковно-політична, ренегатська, іноземна військова присутність), виводить її роль і завдання, поставлені кремлівськими господарями. «За її допомогою по розробленим московськими політтехнологами планам ця колона повинна відіграти головну роль в наступному:

· розмивання та знищення національної ідеї українців;

· маргіналізація української мови та культури шляхом законодавчого закріплення в Україні двомовності;

· розпорошення і протиставлення українців один одному за конфесійною, мовною, регіональною ознаками;

· послаблення української держави через роздмухування внутрішніх суперечок в еліті з фундаментальних питань існування країни, для чого насичувати її органи влади представниками п’ятої колони, а також через штучне провокування і загострення національних та економічних проблем, енергетичної кризи».

Наклавши цю схему-матрицю на програмові декларації, гасла та конкретні дії ряду політичних партій, громадських організацій, псевдорелігійних рухів, різних «союзів», «двіженій», «общин», «блоків» та «братств», помічаємо, як ніби на фотопапері проявляється на чолі їх одіозних лідерів печать Каїна. Іван Діяк не вагається називати титули, посади, імена. Він прямо вказує на очільників КПУ, ПСПУ, Партії регіонів, керівництво УПЦ (МП)… Сторінки книги читаються як акт звинувачення. З доказами, свідками, постраждалими, відповідними статтями і належним вироком. І лише обурення та подив викликає бездіяльність відповідних органів у знешкодженні відверто антидержавних чинників, адже ми сьогодні наочно спостерігаємо, з якою послідовністю та пунктуальністю декларації, концепції та проекти антиукраїнських сил втілюються в дійсність реваншистами.