Читать «Хто такі совки, або Антологія совка» онлайн
Алберда Тарас
«Якщо привчити дітей не думати про Бога, вони стануть фашистами або комуністами – через потребу присвятити себе чомусь» (Симона Вейль, трактат «Укорінення»).
За більшовицькою доктриною, навіть у разі успіху революції клас переможців (пролетаріат) потребував зовнішнього інтелекту, колективного вождя, роль якого теоретично покладалася на партію. Диктатура пролетаріату на практиці виявилася ширмою влади більшовиків. Авангард робочого класу перетворився в специфічний кастовий інститут із жорсткою регламентацією внутрішнього життя (регулювання складу, напіввоєнна дисципліна, примусова партійна просвіта, періодичні «чистки»), справжні цілі якого полягали в тому, щоб перекрити та поставити під власний контроль та розпорядження всі ланки державного управління. Робітники, багато з яких підтримали ідею революційного перевороту в Росії 1917 року, ввійшли в історію під назвою класу-гегемону, «атакуючого класу», будівників першої у світі держави розкріпаченої праці. Слово «клас» звучало гостро й було викликом епосі. Однак реальним суб’єктом історичної дії стали партія та гіпертрофований партійно-державний апарат. Адже вони, а не робітники мали політичну автономію, інститути для вираження й захисту своїх інтересів, яскраво виражену ідентичність та інші характеристики (наприклад, реальне, а не віртуальне право розпоряджатися власністю на засоби виробництва).
Словосполучення «проста радянська людина» («простой советский человек»), за авторства В. Лебедєва-Кумача, на яке дали «добро» партія й уряд, відразу ж стало використовуватися в радянській пресі як характеристика позитивного члена радянського суспільства.
И слава повсюду везде
О нашей единственной в мире,
Великой Советской Стране.
По полюсу гордо шагает,
Меняет движение рек,
Высокие горы сдвигает
Советский простой человек.
Отбросивши сказки о чуде,
Отняв у богов небеса,
Простые советские люди
Повсюду творят чудеса.
Всех лучше советские скрипки
На конкурсах мира звучат,
Всех ярче сверкают улыбки
Советских веселых девчат.
В морские глубины пробьется,
Взойдет на Эльбрус и Казбек
И всюду победы добьется
Советский простой человек.
Америка снова открыта
Сквозь холод, туманы и снег
В нее прилетел деловито
Советский простой человек.
Цветет красотой небывалой
Народного счастья весна,
Всемирной надеждою стала
Советская наша страна.
И звезды сильней заблистали,
И кровь ускоряет свой бег,
И смотрит с улыбкою Сталин -
Советский простой человек.
И смотрит с улыбкою Сталин,
Советский родной человек.
Немов у відповідь на цей штамп Є. Євтушенко написав вірші до пісні з видозміненою назвою «Наш непростой советский человек». Музику написав композитор А. Бабаджанян.
Наш непростой советский человек
Музыка: А. Бабаджанян Слова: Е. Евтушенко
Трамвай ползет среди ночной вселенной
Вдоль магазинов, скверов и аптек.
И в нем ты тихо дремлешь после смены,
Наш непростой, советский человек.
Израненный, в шинели не по росту,
Прикрыв собою весь двадцатый век,
Ты умирал так гордо и так просто,
Наш непростой, советский человек.
Во имя жизни праведной, свободной,
Где будет счастья поровну для всех,
