Читать «Молитовник УПЦКП» онлайн - страница 12
Автор неизвестен
Молитва 10-та, до Пресвятої Богородиці
Благого Царя Блага Мати, Пречиста і Благословенна Богородице Маріє, милість Сина Твого і Бога нашого вилий на мою грішну душу і Твоїми молитвами настав мене на діяння благі, щоб останок мого життя я прожив без гріха і через Тебе рай знайшов, Богородице Діво, єдина чиста і благословенна.
Молитва 11-та, до св. Ангела-Охоронителя
Ангеле Христів, Охоронителю мій святий, покровителю душі і тіла мого, все мені прости, чим я згрішив сьогодні, і від усякої спокуси мого ворога-супротивника звільни мене, щоб я ніяким гріхом не прогнівив Бога мого, але молися за мене, грішного й недостойного раба, щоб стати мені достойним благости й милости Всесвятої Тройці, і Матері Господа мого Ісуса Христа, і всіх святих. Амінь.
Кондак Богородиці, глас 8
Непереможній Воєводі — переможнії ми, звільнившися від бід, вдячні пісні підносимо Тобі, раби Твої, Богородице. Але Ти, що маєш державу непереможну, від всяких нас бід визволи, щоб до Тебе взивати: “Радуйся, Невісто Неневістная”.
Преславна Приснодіво, Мати Христа Бога, принеси нашу молитву Синові Твоєму і Богові нашому, щоб Він спас через Тебе душі наші.
Все уповання моє на Тебе покладаю, Мати Божа, збережи мене під покровом Твоїм.
Богородице Діво, не погордуй мною грішним, що потребує Твоєї помочі й Твого захисту, бо на Тебе уповає душа моя, і помилуй мене.
Уповання моє — Отець, пристановище моє — Син, захист мій — Дух Святий: Тройце Свята, слава Тобі.
Достойно є, і це є істина, славити Тебе, Богородицю, Присноблаженну і Пренепорочну і Матір Бога нашого. Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Господи, помилуй (тричі).
Господи, благослови. І відпуст.
Господи Ісусе Христе, Сину Божий, молитвами Пречистої Твоєї Матері і всіх святих помилуй нас. Амінь.
Молитва св. Іоана Дамаскіна
Вказуючи на постіль свою, промовляй:
Владико Чоловіколюбче, невже ця постіль буде мені домовиною чи ще окаянну мою душу освітиш світлом дня? Ось бо домовина стоїть переді мною, ось смерть чекає на мене. Суду Твого, Господи, я боюся і нескінченної муки, зло ж робити не перестаю і завжди прогнівляю Тебе, Господа мого, й Пречисту Твою Матір, і всі Небесні Сили, і святого Ангела-Охоронителя мого. Знаю, Господи, що я недостойний чоловіколюбства Твого, але достойний осудження і муки. Та, Господи, хочу чи не хочу, спаси мене. Якщо праведника спасаєш, то тут немає нічого дивного, і якщо чистого помилуєш, то тут нема нічого дивного, бо вони достойні Твоєї милости, але вияви дивну Твою милість на мені грішному й у цьому яви чоловіколюбство Твоє, і нехай не перевершить моє зло Твою невимовну благість і милосердя, і, як тільки хочеш, так і вчини діло мого спасіння.