Читать «Княжа гора» онлайн - страница 10

У подолi Княжоï гори стоïть шатристий ясен, мов богатир у лiтах, а пiд шатристим ясеном хатка стара в iржаво-рудiй черепицi, наче в картатiй хустинi, свiтяться вiкна блакитними барвiнками, сiнешнi дверi навстiж розчинено — вiльно пташцi влетiти, вiльно хлюпнути леготу, вiльно подорожньому вступити…