Читать «Білецькі» онлайн - страница 38
Валерій Шевчук
12
І все-таки колишня Анолінаріїна господиня мала рацію: тітка Аполінарія таємно продовжувала ходити жебрати. Перед цим у них з матір’ю відбулася в присутності Мирослави розмова – ще годі, коли Аполінарія перебралася до них остаточно.
– Почувайте себе як удома, сказала тоді Ванда. – але одне тільки хочу у вас запитати: чи правду про вас казала ота ваша хазяйка?
– Що про мене казала хазяйка? – насторожилася Аполінарія.
– Ну, про те, як ви дістаєте собі кошти на прожиття… Самі добре знаєте, що я хочу спитати, – Ванда відчувала себе ніяково.
