Читать «Тече собі річка» онлайн - страница 2

Ось все й село, вартовий собі на тин спиною сперся, примостився та й спить. А ото не треба перед вартуванням напиватися. А захалявник в Чуба гострий, добре горлянки ріже. А де там їхній штаб? А не в тої Матвіїхи, що чоловік її втопився? Там всі штаб робили — і німець, оберст фон Ернст, що кожен ранок холодною водою обливався, і білогвардійці — якийсь капітан увечері полюбляв пити морквяний чай під вишнями та виймати з того чаю великих, лискучих, поважних хрущів. А зараз у тій хаті комісар з фендриком своїм та ще один чопівець.

Гарно лимонка розірвалася, аж стелю Матвіїсі обляпало. Комісаром. Івченко застрелив одного розумаку в кальсонах та з гвинтівкою, що вискочив на вибух з сусідської хати. Макогон розташувався на стратегічно важливій позиції біля груші у садку — зручно в спину стріляти. Чуб побіг у штаб червоних — там має бути щось потрібне: гроші, або накази. Як Макогон ті накази читає, то хтось завжди приходить.

— Відступаємо! — мало набоїв, учотирьох довго не протримаємось, та й Чуб щось знайшов, ще й фендрика дорізав.

Учотирьох поїхали, утрьох відступали — Івченко на комісарському коні та Чуб з Макогоном, Чуб ззаду отамана сидить. Сонце сходить. Наче ніхто не женеться, але повертатись у стару схованку — нема дурних. Гавриленку куля влучила межи очі, навіть матюкнутися не встиг. Шкода, і воював добре, і гроші ділив чесно.

— І шо далі? — якось Макогон назад похилився, мало з коня не падає.

Івченко спішився, мовчки зняв шпаку.

— Лопата в тебе є?

Лопати в Чуба не було. Затягнули Макогона подалі, Івченко йому руки на грудях склав.

— Вони пропонують амністію усім, хто складе зброю. Може, комісаром станеш чи в партію їхню вступиш.

Чуб плюнув. Він був переконаним анархістом, а більшовиків визнавав переважно з висолопленим язиком та мокрими штаньми. Або гарненько порубаними.

Та й так — маузер є, у штабі лежали на столі аж сто карбованців. Набоїв купити можна. Коні трохи відпочили, Івченко собі поруч їде, в нього на шапці тризуб, а тризуб, то отак «воля» написано.

Якось та воно буде.