Читать «Місячний камінь» онлайн - страница 323

Третьої ночі вахтовий на палубі нічого незвичайного не чув і не бачив. Коли настав ранок, виявилося, що зникла двовеслова шлюпка, а згодом мені доповіли, що троє індусів теж зникли.

Якщо ці люди вкрали шлюпку відразу ж після настання сутінок (у чому я не сумніваюсь), то вранці марно було посилати за ними погоню — адже ми були зовсім близько від землі. Я не сумніваюсь, що вони підпливли до берега в цю тиху погоду (незважаючи на втому і невміння веслувати) ще до світанку.

Прибувши в нашу гавань, я тільки там довідався, яка причина змусила моїх трьох пасажирів скористатись нагодою, щоб утекти з корабля. Такі самі свідчення я дав і властям. Вони визнали мене винним у послабленні дисципліни на кораблі. Я висловив жаль і їм, і моїм хазяям. З того часу про трьох індусів нічого не було чути, наскільки мені відомо. Мені не лишається нічого додати до того, що тут написано.

III. Свідчення містера Мартуета (1850) (у листі до містера Бреффа)

Чи пам'ятаєте ви, шановний сер, напівдикуна, з яким ви зустрілись на обіді в Лондоні восени сорок восьмого року? Дозвольте нагадати вам, що цю особу звали Мартует, і що ви мали з ним тривалу розмову після обіду. Йшлося про індійський алмаз під назвою Місячний камінь і про існування таємної змови з метою оволодіти цією коштовністю.

З того часу я багато мандрував по Центральній Азії. Звідти повернувся на місце своїх колишніх пригод, у Північно-Західну Індію. Через два тижні після цього я опинився в одній окрузі чи провінції (мало відомій європейцям), що має назву Каттавар.

Тут зі мною скоїлась пригода, яка, — хоч як неймовірним це може здатись, — являє для вас особистий інтерес.

У диких областях Каттавара (наскільки вони дикі, можете судити з того, що тут навіть землероби орють землю, озброєні до зубів) населення фанатично віддане старій індуській релігії — стародавньому поклонінню Брамі і Вішну. Магометани, де-не-де розкидані по селах всередині країни, бояться їсти м'ясо будь-яких тварин. Магометан навіть за підозрою у вбивстві священної тварини — корови — безжалісно умертвляють у цих краях благочестиві сусіди — індуси. В межах Каттавара є два найбільш прославлені місця паломництва індуських богомольців, де розпалюється релігійний фанатизм народу. Одне з них — Дварка, місце народження бога Крішни. Друге священне місто — Сомнаут, пограбоване і зруйноване в одинадцятому столітті магометанським завойовником Махмудом Газневі.

Опинившись удруге в цих романтичних краях, я вирішив не залишати Каттавара, не глянувши ще раз на руїни прекрасного Сомнаута. Місце, куди я збирався дістатись, було (за моїми розрахунками) на відстані трьох днів, якщо йти до цього священного міста пішки.

Не встиг я вирушити в дорогу, як помітив, що багато інших людей, зібравшись по двоє і по троє, мандрують в одному напрямі зі мною.