Читать «Навколо світу за вісімдесят днів» онлайн - страница 9

— Так, вісімдесят днів! — вигукнув Ендрю Стюарт, через неуважність скидаючи козир. — Але тут не враховано погану погоду, зустрічні вітри, корабельні аварії, залізничні катастрофи тощо.

— Все це враховано, — відповів Філеас Фоґґ, роблячи хід, бо цього разу суперечка точилася вже під час гри.

— Навіть коли індуси або індіанці розберуть рейки? — гарячкував Ендрю Стюарт. — Якщо вони зупинять поїзд, пограбують вагони, скальпують пасажирів?

— Усе це враховано, — повторив Філеас Фоґґ і оголосив, кидаючи карти на стіл: — Два старших козирі!

Ендрю Стюарт, чия черга була здавати, зібрав карти зі словами:

— Теоретично ви маєте рацію, містере Фоґґ, але на практиці…

— І на практиці також, містере Стюарт.

— Хотів би я подивитися, як це у вас вийде!

— Це від вас залежить. Їдьмо разом.

— Боронь Боже! — вигукнув Стюарт. — Але заставляюся на чотири тисячі фунтів, що подорож за таких умов неможлива.

— Навпаки, цілком можлива, — заперечив містер Фоґґ.

— То здійсніть її!

— Навколо світу за вісімдесят днів?

— Так!

— Охоче.

— Коли?

— Негайно.

— Це божевілля! — крикнув Ендрю Стюарт, якого вже почала дратувати впертість партнера. — Краще продовжмо гру!

— У такому разі здайте заново, — зауважив Філеас Фоґґ, — ви припустилися помилки під час здавання.

Ендрю Стюарт гарячково зібрав карти і раптом жбурнув їх на стіл:

— Гаразд, містере Фоґґ, я ставлю чотири тисячі фунтів!

— Любий Стюарте, — сказав Фаллентин, — вгамуйтеся. Адже це жарт!

— Коли я закладаюсь, то це не жарт, — відповів Ендрю Стюарт.

— Гаразд! — сказав містер Фоґґ. Потім, повернувшись до своїх партнерів, додав: — У мене лежить двадцять тисяч фунтів стерлінґів у банку братів Берінґів. Я охоче ризикну цією сумою…

— Двадцять тисяч фунтів! — вигукнув Джон Селліван. — Двадцять тисяч фунтів, які ви можете втратити через непередбачену затримку!

— Нічого непередбачуваного не буває, — спокійно відповів Філеас Фоґґ.

— Містере Фоґґ, але вісімдесят днів — термін мінімальний.

— Добре використаного мінімуму цілком достатньо.

— Але, щоб не спізнитися, вам доведеться з математичною точністю перескакувати з потяга на пакетбот і з пакетбота на потяг!

— Я і зроблю це з математичною точністю.

— Це просто жарт!

— Справжній англієць ніколи не жартує, якщо йдеться про таку серйозну річ, як парі, — відповів Філеас Фоґґ. — Заставляюся на двадцять тисяч фунтів проти кожного охочого, що об’їду навколо земної кулі не більше ніж за вісімдесят днів, тобто за тисячу дев’ятсот двадцять годин, або сто п’ятнадцять тисяч двісті хвилин. Приймаєте парі?

— Приймаємо, — відповіли Стюарт, Фаллентин, Селліван, Фленаган і Ральф, порадившись між собою.

— Гаразд, — підсумував містер Фоґґ. — Потяг до Дувра вирушає о восьмій сорок п’ять. Я поїду цим потягом.

— Сьогодні ввечері? — перепитав Стюарт.

— Так, сьогодні ввечері, — відповів Філеас Фоґґ. — Отже, — додав він, глянувши на кишеньковий календар, — сьогодні в нас середа, друге жовтня. Я повинен повернутися в Лондон, у цю саму залу Реформ-клубу, в суботу ввечері, двадцять першого грудня о восьмій годині сорок п’ять хвилин; інакше двадцять тисяч фунтів стерлінґів, які нині лежать на моєму поточному рахунку в банку братів Берінґів, по праву й справедливості належатимуть вам, панове. Ось чек на цю суму.