Читать «Катріона» онлайн - страница 9

Роберт Луїс Стівенсон

— Зрозуміло, — зауважив Стюарт, — адже йдеться про одну й ту ж справу. Якщо Алан непричетний до неї, то і Джеймс не може бути винен.

Тут я коротко розповів про своє знайомство з Аланом, про випадок, коли я мимоволі став свідком аппінського вбивства, про різні пригоди під час нашої втечі і про те, що я став власником маєтку.

— Отже, сер, — вів я далі, — тепер ви знаєте все і можете самі судити, як я виявився замішаним у справи ваших родичів і ваших друзів. Усі ми зацікавлені, щоб справи ці були простіші і менш криваві. Не треба вам натякати, що звідси випливають деякі доручення, які навряд чи можна було б довірити першому-ліпшому адвокатові. Мені лишається тільки запитати вас, чи візьметесь ви за мою справу?

— Якщо казати правду, то особливого бажання братися за неї я не маю, але ви прийшли з ґудзиком Алана, тому мені нічого вибирати, — мовив містер Стюарт і, взявши ручку, спитав: — Які будуть ваші розпорядження?

— Перше — це таємно відправити Алана з Шотландії, — почав я. — Сподіваюся, що нагадувати про це не доведеться.

— Цього я ніяк не забуду, — відповів стряпчий.

— Друге — йдеться про гроші, які я заборгував Клюні. Я не маю можливості відіслати їх, а для вас це не становитиме особливих труднощів. Там було два фунти, п'ять шилінгів і чотири пенси без чверті.

Він записав.

— Далі — містер Гендерленд, — сказав я, — проповідник і місіонер в Ардгурі; я б дуже хотів послати йому тютюну. Ви, очевидно, підтримуєте зв'язок з своїми аппінськими друзями, — а це близько від Аппіна, — і, безсумнівно, зможете взятися й за цю справу.

— Скільки послати тютюну?

— Фунтів зо два.

— Два, — повторив стряпчий.

— Потім ще Елізон Хесті, дівчина з Лаймкілнза. Та, що допомогла нам з Аланом переправитись через Форт. Я б хотів послати їй гарну святкову сукню, це значно полегшило б моє сумління. Адже, правду кажучи, ми обидва зобов'язані їй життям.

— Мені приємно бачити, що ви щедрий, містер Бальфор, — сказав Стюарт, записуючи всі мої доручення.

— Було б дивним не бути щедрим у той день, коли розбагатів, — відповів я. — А тепер підрахуйте, будь ласка, витрати і плату за ваші послуги. Я б хотів знати, чи не залишиться трохи грошей мені, однак не подумайте, що я шкодую віддати всю суму заради безпеки Алана й що це всі мої гроші. Сьогодні я взяв у банку дуже велику суму, і якось незручно прийти наступного дня знову за грішми. Тільки дивіться, щоб вам вистачило, — додав я. — Зовсім не хотілося б знову зустрічатися з вами.

— Мені подобається така обережність, — сказав стряпчий. — Однак, по-моєму, ви рискуєте, залишаючи таку велику суму на мій розсуд.

Він сказав це з явною насмішкою.

— Що ж, доведеться рискувати, — відповів я. — До речі, я хочу просити вас зробити ще одну ласку — порадити, де можна знайти квартиру, бо поки що я без притулку. Тільки треба влаштувати справу так, ніби я випадково знайшов цю квартиру; було б дуже погано, коли б генеральний прокурор дізнався, що ми знайомі.

— Можете не турбуватися, — запевнив містер Стюарт. — Я ніколи не промовлю вашого імені, сер. І думаю, що генеральному прокуророві можна тільки висловити співчуття, що він не знає про ваше існування.