Читать «Руфін і Прісцілла» онлайн - страница 51
Леся Українка
його поставила на чільнім місці.
Та я, бач, «ідолянин», я забув
про сії святощі…
Прісцілла
Руфіне, годі!
догадуюсь… і се мені так тяжко…
і… якось любо… я не знаю як…
мішаються всі почуття… так трудно…
аж розривається душа надвоє…
Руфіне!!
Руфін
Мучу я свою єдину…
свою голубку бідну… я ж так марив
їй дати радощі хоч наостанку.
І не спромігся! І не дав я ліків
своїй слабій, замученій дружині.
Ох, ся тверда душа! Упертий розум!
Чом я не міг зломити їх?
Прісцілла
Ні, любий,
не треба їх ламати, та й не може
зламати людська воля те, що бог
створив незламним. Ти не знаєш бога,
але ж то він створив тебе. Я вірю,
що там, на небесах, де вічна правда
очам душі з’являється відкрито,
її збагне незламаний твій розум.
І ми тоді в одну зіллємось душу,
єдину, неподільну і щасливу.
Уже й тепер я бачу щастя одсвіт,
як заграву далеку…
Мовчання довге.
От, як чудно,
мене мов сон бере…
Руфін
Спочинь, кохана,
я буду тут близесенько.
Прісцілла
Дай руку…
Руфін бере її за руку.
І завтра так… поберемось за руки…
не будем розлучатись… Правда?
Руфін
Правда.
Дія 5
Особи 5 дії
Руфін
Прісцілла
Нартал
Парвус
Покликач судовий
Матрона
Хлопець
Комонник
Гетера
Поет
Молодий юрист
Старий юрист
Молодий вояк
Дідич-провінціал
Другий дідич
Лихвар
Римлянин у далматиці
Його клієнт
Багатий плебей
1-й табулярій
2-й табулярій
Провінціалка
Римлянка
1-й відпущеник
2-й відпущеник
Вігіл
Хлопець-пролетарій
Пролетарій старший
Вуличний філософ
Убогий
Жрець Цібели
Вулична жінка
Молодий грек
Скульптор з передмістя
Жрець Ескулапа
Багатий крамар
Дрібний крамар
Наглядач з крематорію
Бабуся
Хлоп’я-підліток
Фортунатова жінка
Ремісник
Міщанка
Молодий хлопець (християнин)
Молода дівчина (християнка)
Раб
Рабиня
Карніфекс і два вояки-кати
Стара селянка
Старий селянин
Циркова юрба — римський люд всяких станів і професій.
Хор християн-засуджених (за сценою).
Молода матрона
Як душно!
Молодий комонник
Ось вино з водою, пані.
Матрона
Вино? Ой ні, вина не п’ю ніколи,