Читать «Ім"я Рози» онлайн - страница 349
Умберто Еко
Донатисти - представники течії у християнстві, поширеної в IV-V ст. у Північній Африці. Послідовники єпископа Доната і з Карфагена, вони домагалися надзвичайної чистоти звичаїв і суворої церковної дисципліни; типовим для них було прагнення мучеництва. Спричинили розкол в африканській церкві.
Драговицькі єретики (від фракійської місцевості Драговица, де був їх осередок) - відгалуження секти богомилів, яке сповідувало абсолютний дуалізм.
Дуран, Ґійом (Gulielmus Durandus, 1237-1296) - французький домініканець, учений схоласт, каноніст і літургіст, прозваний Doctor resolutissimus за вміння вирішувати найскладніші питання. Чимало уваги присвятив символізмові католицької літургії. Спочатку був прихильником Томи Аквінського, але відтак виступив проти його вчення.
Екгарт, Йоган (Майстер) (Meister Eckhart, 1260-1327) - видатний німецький містик-богослов, домініканець, представник надрайнського містицизму, його концепція давала підставу трактувати її як пантеїстичну. Деякі його тези були оголошені єретичними.
Екпіроза (гр. ekpirosis) - у стоїчній філософії, всесвітня пожежа, якою завершується кожен космічний цикл і починається новий (вічне повернення).
Елій Спартіян (Aelius Spartianus) - римський історик часів Діоклетіана. Автор біографій цілої низки цезарів - Адріяна, Септимія Севера, Каракалли та ін.
Ентимема (гр. enthymema) - скорочений силогізм, в якому опущено один із засновків, напр., коли він вважається очевидним або загальновизнаним. Іноді вживається також для одержання несподіваних висновків.
Етьєн Жільсон (Etienne Gilson, 1884-1978) - французький релігійний філософ-неотоміст, історик середньовічної філософії.
Єронім, св. (Ieronimus, 347-419) - учитель церкви, автор перекладу Біблії латиною (так звана Вульгата), яким католицька церква користувалася у середньовіччі.
Єфрем Сирієць, св. (поч. IV - V ст.) - християнський аскетичний письменник, родом з Месопотамії. Автор коментарів до Святого письма і цілої низки гімнів та дидактично-проповідницьких творів, славився насамперед своїм поетичним талантом.
Жан де Жанден (Jean de Jandun, бл. 1280-1328) - французький богослов і філософ-аверроїст, професор Паризького університету. Разом з Марсилієм з Падуї написав твір «Захисник миру»
Жебрущі ордени - католицькі чернечі чини, члени яких дають обіт убогості. Особливістю їх є те, що вони повністю зрікаються всякої власності, як індивідуальної, так і колективної, сповідуючи насамперед ідеал євангельської убогості. Названі жебрущими тому, що на початку свого існування їхні ченці здобували собі засоби до життя, збираючи милостиню. До жебрущих орденів належать домініканці, францисканці, тринітарії, милосердні брати, сервіти. До них також відносять августинців та кармелітів.
