Читать «Ім"я Рози» онлайн - страница 344
Умберто Еко
Аюб аль-Ругаві (Ayyub al-Ruhawi, бл. 760-835) - сирійський письменник і перекладач.
Байлек аль-Кабаякі (Baylek al-Qabayaki, бл. 1215-1285) - мінералог з Каїра. Описав властивості магніту у творі про коштовне каміння.
Беатус з Лієбани (Beatus de Liebana, бл. 730-798) - іспанський чернець-бенедиктинець, автор коментарів до Одкровення Йоана Богослова у 12 книгах
Беґіни (фр. beguines) - так іноді називали францисканців-спіритуалів, оскільки вони, рятуючись від переслідувань, знаходили притулок у спільнотах беґінок.
Беда Велебний (Baeda Venerabilis, 674-735) - визначний англосаксонський хроніст, богослов та історик, бенедиктинець; учитель церкви, батько англійської історіографії, автор історії англійської церкви «Historia ecclesiastica gentis Anglorum».
Бекон, Роджер (Roger Bacon, 1214-1292) - визначний англійський філософ і вчений, францисканець, прозваний Doctor mirabilis. Вчився в університетах Оксфорда та Парижа, де вивчав природничі науки. Реформатор науки й освіти, критикував сучасну йому структуру знання і проголошував програму розвитку науки, яка спиралася на математичні методи доведення та експерименти. Автор великої кількості праць на різні теми.
Бенедикт з Нурсії, св. (Benedictus, 480-547) - визначний релігійний діяч, засновник чину бенедиктинців. Спорудив у Монте Кассіно монастир, де організував спільне життя ченців, наповнене літургійними молитвами і працею під гаслом «Молись і працюй» (Ora et labora). За
Бенедиктинці (лат. benedictini) - могутній католицький чернечий орден, заснований у VI ст. Бенедиктом з Нурсії в Монтекассіно (Італія), хронологічно перший з католицьких орденів; поєднують спільну молитву з фізичною і розумовою працею (за основним принципом Бенедикта - Ora et labora); впродовж історії їхня діяльність мала велике господарське (землеробство), культурне (ремесло, архітектура, музика) і наукове значення. Роль бенедиктинців у формуванні обличчя сучасної Європи важко переоцінити.