Читать «Збірка «САД БОЖЕСТВЕННИХ ПІСЕНЬ»» онлайн - страница 6

Осінь нам приходить, а весна пройшла…

Осінь нам приходить, а весна пройшла, Кози діти родять, як весна прийшла. Ледве літо запалало, а козля вже цапом стало, Цап бородатий! Гей, забудемо печалі! Вік утіхи дасть нам мало, Засолоджуйсь, життя! Хто журбу приховає хоч би і на дні, Зразу й умирає — губить свої дні, Гей-но, радосте, втіхо, серце спить собі тихо, Пряме ж ти, життя! Не красне довготою, а красне добротою, Як та пісня, життя! Бог мій милосердий, я його люблю, Бо то камінь твердий, сум, прецінь терплю. Він живий, не вмирає, бо живе з ним, палає І душа моя. А кого забуває, той печалі хай має, Бо ото сирота! Солодощів бажаєш? Вбий ти завидь усю, Вдовольняйся, чим маєш, — і осягнеш красу. Плюнь на гробнії прахи й на дитячії страхи, Смерть — то спокій лише. Жив отак у Афінах, жив отак в Палестині Епікур — Христос.

04.08.2010

Примечания

1

Амур — Венерин син, у римській міфології бог кохання