Читать «Тероріум» онлайн - страница 53

- Я знаю, як, - урочисто промовив Ученій, - але для цього потрібні ресурси…

- Все, Петре Степановичу, все, що скажеш, лиш зроби для мене це!

П. С. Ученій роззирнувся кабінетом і побачив, що з правого кутка до нього лагідно й широко зичливо посміхається Фортуна…Через кілька годин у кабінеті президента України розпочалася термінова надзвичайна таємна нарада з питань боротьби з тероризмом. За столом сиділи усі силовики і міністр фінансів. Увійшов президент. Він був у загрозливо піднесеному настрої, від чого всі ґенерали, що підвелися і стали струнко, повтягували голови в плечі.

Міністр оборони, ґенерал армії Козлов конвульсивно зламав у руці червоно-синій олівець, а в міністра фінансів Ніщиха крапля поту впала з носа просто у склянку з мінеральною водою.

- Садісь! - рявкнув президент.

Всі сіли.

- Слушай указ номєр… Кіріл, бля, какой номєр?

- Двє тисячі, Дотідортич, шєстьсот двадцать трі!

- Корочє, номєр нє імєєт значєнія, - продовжував президент. - Там прочітаєтє самі, а тепер слухайте суть.

Для борьби з тєрорізмом создайотся спецподраздєлєніє: команда «Орел Б». Туда входять спецнази - КҐБ, Курвенко!

- Я!

- Пойняв?!

- Так точно!

- Золо… тойсь, Лайнов.

- Я!

- Дошло?

- Так точно!

- Армія. Козлов!

- Я.

- Шо нє ясно?

- Всьо ясно, товариш…

- Садісь, Козлов, - обірвав міністра президент. - Фінансовоє обєспєчєніє - без огранічєній! Ніщих!

- Но, товариш президент… - скривився міністр фінансів.

- Ніщих! - підвищив голос президент.

- Слухаю.

- Вопроси єсть? Вопросов нєт, - Кромєшний радісно посміхнувся від того, що йому вдалося у цей тривожний час так вдало пожартувати.

- Корочє, всє сіли на команду «Орел Б», всє работают в одном направлєнії. А тєпєр я хочу об’явіть командіра команди «Орел Б», ето полковнік Учєній Петро Стєпановіч. Прошу! Ґенерал Курвенко перекинув склянку з водою.

З кутка, з-за ґенеральських спин, вийшов пан Ученій.

Він був у партикулярі, але всі побачили, що перед ними справжній полковник, і по тому, ЯК він підійшов до столу, всі збагнули, що це - майбутній ґенерал.

14

ЗВИЧАЙНА ІСТОРІЯ

У буковинському лісі неподалік Чернівців, десь між Кам’яною і Старими Бросківцями, відбувався VII-й Великий Збір Організації «Юна Великоукраїна». Близько п’ятдесяти «делегатів» - а фактично це було ядро ЮВУ, молоді хлопці і дівчата, - зібралися, аби вирішити одне, але надзвичайно важливе питання: що далі? Як боротися з креольським режимом?

На галявині, над якою було розгорнуто волоконно-оптичне маскування «штучний ліс», на розкладних стільцях сиділи «делегати», за столом «президія» - вище командування. Перед ними кришталевий вівтар із золотою скіфською Пектораллю, за ними розгорнутий прапор ЮВУ: на синьому тлі золотий козацький хрест в оточенні тризуба, восьмикутної зірки октограми, графічного зображення писанки та емблеми U U. Майже всі були в цивільному вбранні у стилі «молодь на пікніку», лише охорона і осавул Довбуш як відповідальний за безпеку - в бойових «хамелеонах».