Читать «Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921)» онлайн - страница 468
Ярослав Юрійович Тинченко
ЦДАВОУ. — Ф. 3172. — Оп. 1. — Спр. 94. — С. 5.
ЯВОРСЬКИЙ Віктор Костянтинович
(?—?) — підполковник Армії УНР.
На військовій службі з 01.10.1915 р., штабс-капітан. З 01.12.1917 р. — комендант залізничної дільниці київського району.
З 15.11.1918 р. — завідувач пересування штабу військ Директорії. З січня 1919 р. — помічник начальника військових комунікацій штабу Дієвої армії УНР. З 27.05.1919 р. — начальник військових комунікацій штабу Дієвої армії УНР. З 01.02.1920 р. — референт з пересування військ Генерального штабу УНР. З 23.06.1920 р. — начальник відділу пересування військ Генерального штабу УНР.
У 1920-х рр. жив на еміграції у Польщі. Подальша доля невідома.
ЦДАВОУ. — Ф 1078. — Оп. 2. — Спр. 169. — С. 137; Ф 1075. — Оп. 2. — Спр. 652. — С. 37.
ЯВОРСЬКИЙ Василь Якович
(02.08.1870-28.12.1919) — старшина Дієвої армії УНР.
Закінчив Чугуївське піхотне юнкерське училище за 2-м розрядом (1896), вийшов підпоручиком до 70-го піхотного Ризького полку. 15.07.1902 р. перевівся до Окремого корпусу прикордонної сторожі. Брав участь у Російсько-японській війні, згодом служив у 24-й Скулянській бригаді прикордонної охорони. У 1914 р. потрапив до німецького полону. Останнє звання у російській армії — ротмістр.
У 1917 р., перебуваючи у німецькому полоні, був одним з активних членів українського гуртка в офіцерському таборі Ган-Мюнден. На початку 1918 р. — один із організаторів 1-ї Української (Синьожупанної) дивізії.
З 18.02.1918 р. — відповідальний у таборі Ган-Мюнден за набір старшинського складу для 2-ї та планованої 3-ї Українських дивізій військ Центральної Ради. Станом на 16.08.1919 р. — начальник контррозвідки 3-ї Залізної дивізії Дієвої армії УНР. На початку Першого Зимового походу захворів на тиф, помер по дорозі до вінницької лікарні.
Личный состав чинов Отдельного корпуса пограничной стражи на 1913. — СПб. — 1913. — С. 241; Зелінський В. Синьожупанники. — Берлін — 1938. — С. 25; Вишнівський О. Трагедія 3-і дивізії Дієвої армії УНР. — Мюнхен-Дітройт. — 1963.
ЯКЕРСОН Семен Самійлович
(30.11.1897-?) — сотник Армії УНР.
Походив з єврейської міщанської родини Вінниці, іудей за віросповіданням.
Закінчив Одеське артилерійське училище (11.1917), вийшов прапорщиком до Одеської гайдамацької бригади військ Центральної Ради. 09.05.06.111918 р. служив в управлінні Уманського повітового військового начальника. З 17.11.1918 р. служив у 1-му дієвому полку ім. В. Винниченка Дієвої армії УНР. 23.01.1919 р. був поранений у бою під Домбровицею, після лікування повернувся до свого полку, з рештками якого 24.051919 р. влився до 8-го Чорноморського полку 3-ї (згодом — Залізної) дивізії Дієвої армії УНР. 18.07.1919 був поранений у бою під м. Комаргород. Після одужання з 24.09.1919 р. служив у Корпусі кордонної охорони УНР. У 1920 р. служив у 6-му запасному гарматному курені та гарматному курені 1-ї Кулеметної дивізії Армії УНР.
