Читать «Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921)» онлайн - страница 408
Ярослав Юрійович Тинченко
ЦДАВОУ — Ф. 263. — Спр. 66866-фп, архівно-слідча справа Толмачова К В.; ЦДАВОУ — Ф. 2248. — Оп. 1. — Спр. 7. — С 50, Ф. 1078. — Оп. 2. — Спр. 37, загальний список старшин Генштабу складений 21.11.1918. — С 53-зв. — 54; Пузицький А. Боротьба за доступи до Київа//За Державність. — Каліш. — 1935. — № 5. — С 28, 30, 38–40, 53, 61; 1936. - № 6. — С. 60; Єрошевич П. З боротьби українського народу за свою незалежність//За Державність — Варшава. — 1938. — № 8. — С 39–40.
ТОМІЛІН Микола Георгійович
(1876 — після 1925) — підполковник Армії УНР.
Народився у Рязанській губернії. Закінчив артилерійське училище (1896). Станом на 01.01.1910 р. — капітан 5-го стрілецького артилерійського дивізіону (Сувалки). Останнє звання у російській армії — підполковник.
З 28.01.1919 р — старшина Головного артилерійського управління Військового міністерства УНР. З 06.06.1919 р. — начальник частини Головного артилерійського управління Військового міністерства УНР.
Восени 1919 р. перейшов на бік білих. У 1920 р. слркив у 5-му артилерійському дивізіоні Російської армії генерала П. Врангеля. Білоемігрант. Жив у Франції. Подальша доля невідома.
ЦДАВОУ — Ф. 1075. -Оп. 2. — Спр. 37. — С 231–232, Список капитанам артиллерии на 1913. — СПб. — 1913.
ТОРІЧНЕВ Василь Миколайович
(1884-?) — полковник Армії УНР.
Народився у м Черкаси Київської губернії. Останнє звання у російській армії — підполковник.
У 1918–1919 рр. працював на посаді спостерігача за майстернями Київського політехнікуму.
З 13.06.1919 р. — помічник начальника технічної частини управління повітряного флоту Дієвої армії УНР. З 01.12.1920 р. — т. в. о. штаб-старшини для доручень управи авіації та повітроплавання Військового міністерства УНР. Подальша доля невідома.
ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 2. — Спр. 37. — С. 223; Спр. 652. — С. 46–47.
ТОРСЬКИЙ Микола Юліанович
(24.11.1871-?) — підполковник Армії УНР.
Походив з дворян Київської губернії. Народився у м. Млава Плоцької губернії. Закінчив кадетський корпус, 2-ге військове Костянтинівське училище (1894), вийшов підпрапорщиком до 8-ї артилерійської бригади. Закінчив Офіцерську артилерійську школу (1913). На початку Першої світової війни — командир 4-ї батареї 17-ї артилерійської бригади, у складі якої потрапив до німецького полону. Останнє звання у російській армії — підполковник.
З 05.11.1918 р., після повернення з полону, перебував на посаді старшого діловода управління постачання Головного артилерійського управління Військового міністерства Української Держави, згодом — УНР. З 29.04.1919 р. — начальник частини артилерійських склепів (складів) Головного артилерійського управління Військового міністерства УНР. 16.11.1919 р. був інтернований польською владою. З 27.05.1920 р. — у резерві старшин гарматного управління Військового міністерства УНР. Подальша доля невідома.
ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 2. — Спр. 311. — С. 42–46.
ТОЦЬКИЙ Антін Митрофанович
(1.03.1886 — до 1929) — підполковник Армії УНР.
