Читать «Твори. Том 1» онлайн - страница 10

У всіх своїх романах Мопассан обов’язково торкався теми кохання. Саме воно надає людині нових сил, штовхає її на героїчні вчинки, виявляє в ній найблагородніші риси («Заповіт», «Плетільниця стільців», 1882; «Натурниця», 1883; «Кривоніжка», 1886). Проте лише в поодиноких випадках закохані досягають справжнього блаженства («Дитина», 1883; «Щастя», 1884), а найчастіше кохання завдає страждань, приносить горе.

Письменник справедливо вважав, що шлюб у буржуазній родині стає вигідною торговельною угодою. Заснований на розрахунку, він виявляється аморальним і нетривким («Бувальщина», «Добродій Паран», 1882; «Край ліжка», «Перший сніг», 1883; «Марна краса», 1890). Наслідком таких шлюбів стають подружні зради («Торт», «Прощання з тілом», 1882; «Вартовий», 1887; «Вечір», «Пробачення», 1889). Щоправда, інколи адюльтер набуває у Мопассана розважально-веселого характеру, особливо в новелах з «веселими маркізами» («Позбулися», 1885; «Знак», 1886).

Новелістика Мопассана вражає розмаїттям типових ситуацій, тем, характерів героїв, настроїв. Величезну роль у них відіграє реалістична змістовна деталь, що відразу надає неповторної виразності художньому образу. Серед величезної кількості Мопассанових новел не можна знайти двох схожих, і кожна з них має своє забарвлення й свою тональність. Поважні й веселі, похмурі й жартівливі, філософсько-зосереджені і побутові чи ліричні, вони розповідають про сучасників письменника, не приховуючи багатьох їхніх негативних рис. У новелах Мопассана можна знайти всі відтінки людських емоцій, від доброзичливої посмішки до саркастичного сміху чи гострої сатири, від легкого смутку до відвертого відчаю чи неприхованого гніву.

Мопассан виявляє гостру спостережливість не лише тоді, коли розкриває стосунки між людьми, але й коли змальовує картини природи, у яку був закоханий усе життя. У нього немає жодного твору, де б він не змальовував якийсь пейзаж — ліс, поле, пагорби, море, болото. До того ж підібні картини — не самоціль художника, вони мають чітко визначене завдання — підкреслити почуття або настрій персонажа. Один з французьких дослідників звернув увагу, що новели Мопассана рясніють точними даними про стан повітря і його температуру, але особливо багато письменник говорить про запахи, що оточують героя, зазначаючи навіть їхнє джерело. Не менше у Мопассана описів неба, хмар, сонця, місяця і, безперечно, улюбленого моря — то спокійного, то розбурханого.