Читать «Веселий ярмарок» онлайн - страница 2
Микола Білкун
Кожної останньої суботи серпня щедро лунають пісні і жарти на традиційному Сорочинському ярмарку на честь нашого великого земляка Миколи Васильовича Гоголя.
Кожної першої суботи січня в будь-якій круговерті зимової завірюхи весело витанцьовують і жартують вінничани. У селі Хомутинцях, де, як відомо, народився, за визначенням Івана Франка, другий народний поет України Степан Руданський. Основоположник сучасних віршованих мініатюр, так званих співомовок, автор широко відомої пісні, яка ще за життя поета стала народною: «Повій, вітре, на Вкраїну».
Третього квітня сміється Одещина. Сміх її розкотисто лунає над селом Левадівкою Миколаївського району і перекочується степами аж до Одеси. Тут, на берегах Чорного моря, проходять щороку дні, присвячені, можу з упевненістю сказати, народному поету радянської України — гумористу і сатирику Степану Олійнику.
Золотої осені, дня 23-го, щедро сміється місто-музей Кам'янець-Подільський. Тут, на Хмельниччині, святкують день байки. Це свято в «столиці байки», за визначенням
Сергія Воскресенка, започатковане у день народження видатного українського радянського байкаря Микити Годованця.
І ось ще одна, сказати б, республіканська усмішка — «Веселий ярмарок». Це перша, якщо можна так сказати, гумористична ластівка. Ми віримо, що вона прилітатиме
до нас, читачів, щороку. Прилітатиме, аби тепло привітати нас щедрим сміхом, милою усмішкою, а ідейних противників наших почастувати їдкою іронією та вбивчим сарказмом, пекучим сміхом. Бо ж недарма в народі мовиться: добрим людям — на здоров'я, ворогам — на безголов'я.
Традиційно кажучи, може, тут і не все так, як би хотілося видавцям і читачам, надто ж — критикам. Але оскільки цей різнобарвний гумористичний метелик перший, то, гадаємо, другий буде яскравіший своїм дотепним розмаїттям. Головне, пам'ятаймо, переступаючи поріг «Веселого ярмарку»: не забуваймо принести сюди для людей те, що є в нас найкраще. Хай то буде афоризм чи каламбур, карикатура чи байка, сатирична мініатюра чи усмішка, гумореска чи іронічне оповідання, екслібрис чи пародія, фотографія чи дотепний витвір гончарів — усе це має нести у собі думку, а уже потім регіт. Наша мета — не лише сміятися. Наша мета серйозно задуматися: над чим ми сміємося і в ім'я чого.
Одне слово, майстрам з цеху веселого — не до сміху треба працювати серйозно, вдумливо. Отож, гострімо пера і дорожімо іменем своїм. Своїм твором, який би світився на сторінках «Веселого ярмарку» усіма гранями алмазу, чистого, яскравого, а не стилізованою підробкою під нього.
Україна сьогодні сміється як ніколи. Сміється в ім'я добра і щастя в наших оселях, в нашій Радянській Вітчизні, на всій голубій планеті. І чим гучнішим і могутнішим буде той сміх, тим спокійніше буде на нашій землі.
Щасливої дороги тобі, «Веселий ярмарку»!
Олег Чорногуз, голова Республіканської комісії сатири і гумору
Спілки письменників України
ВИШНЕВИЙ СМІХ
