Читать «Герої Українського неба. Пілоти Визвольної Війни 1917-1920 рр.» онлайн - страница 88
Ярослав Юрійович Тинченко
Поготовко М. М., фото 1920-х років.
Пуза Євген, сотник, льотчик-дозорець. Походив із Закарпатської України. З лютого 1919 р. служив у Летунському відділі Галицької армії, з 10.04.1919 обіймав посаду авіаційного референта Державного секретаріату військових справ ЗОУНР. 25.05.1919 віддав наказ двом чи трьом українським літакам перелетіти на територію Чехословаччини. З 1920 р. мешкав у м. Берегові на Закарпатті (Франко П. Летунський відділ УГА// Літопис Червоної Калини. — Львів, 1937. — Ч. 11. — С. 9).
Рудорфер (Рудольфер) Франц (29.08.1897–1919), поручик, військовий льотчик. Народився у Відні, австрійський німець. Навчався у гімназії, 15.03.1915 вступив добровольцем до австро-угорської армії, згодом закінчив військову авіаційну школу, брав участь у повітряних боях на Італійському фронті, вважався одним з австрійських асів. 10.12.1918, уже як доброволець Галицької армії, відряджений до Летунського відділу, в складі якого брав участь у бойових операціях проти польських військ. 25.05.1919 на літаку «Ньюпор» 23 перелетів на територію Чехословаччини, а звідти повернувся додому (ЦДАВОУ. — Ф. 2188. — Оп. 2. — Спр. 136. — С. 15-зв 16).
Рудорфер Франц, фото 1918 р.
Савчук Михайло (27.09.1892-?), поручик, військовий льотчик. Народився у Чернівцях. Кадровий офіцер австро-угорської армії. Під час Першої світової війни закінчив офіцерські школи льотчиків-дозорців та пілотів. 23.12.1918 вступив до Летунського відділу Галицької армії, вважався одним з найкращих пілотів. Після поразки Галицької армії у війни з Польщею емігрував до Австрії, осів у Відні, де одружився з оперною співачкою. Подальша доля невідома (ЦДАВОУ. — Ф. 2188. — Оп. 2. — Спр. 136. — С. 15-зв 16; Франко П. Летунський відділ УГА//Літопис Червоної Калини. — Львів, 1937. — Ч. 11. — С. 10).
Сєріков Микола Михайлович (27.06.1898-28.05.1980), поручик, військовий льотчик. Народився у Харкові. На початку Першої світової війни вступив добровольцем до складу російської армії, служив в авіації, за що нагороджений Георгіївськими хрестами 4-го, 3-го, 2-го та 1-го ступенів. Закінчив Севастопольську військову авіаційну школу (листопад 1916 р.), потому був військовим льотчиком у складі 19-го корпусного авіаційного загону, у 1917 р. отримав звання поручика. 12.10.1918 мобілізований до 2-го Подільського авіаційного дивізіону, з яким у грудні того ж року відбув до складу Летунського відділу Галицької армії, де здійснював службу у званні чотаря, вважався одним із найкращих пілотів. 31.07.1919 дістав звання поручика Галицької армії. Під час своєї військової служби протягом 1914–1919 рр. налітав понад 263 години, у тому числі 128 годин 18 хвилин в українській авіації. Зокрема, під час перебування у 2-му Подільському дивізіоні та Летунському відділі Галицької армії він провів у небі на літаках: «Ньюпор»-17 — 38 хвилин, «Ньюпор»-23 — 110 годин 35 хвилин, «ДФВ» — 14 годин 55 хвилин, «ЛВГ» — 2 години 10 хвилин. Останній політ здійснив 12-го жовтня 1919 р. У листопаді 1919 р. із Летунським відділом Галицької армії перейшов до Збройних сил Півдня Росії. Був відряджений до Севастополя за бензином для Летунського відділу, але не зміг повернутися до Одеси через наступ Червоної армії. З 21.02.1920 перебував на обліку в збірному пункті Галицької армії у Севастополі. 20.09.1920 мобілізований до Російської армії генерала П. Врангеля та призначений у 5-й авіаційний загін на солдатську посаду для випробування у придатності до несення служби льотчика-дозорця. У листопаді 1920 р. евакуювався до Галліполі, звідки емігрував до Єгипту. Помер та похований у м. Олександрія (Єгипет). Петро Франко згадував про М. Сєрікова: «Поважніший, хоч і молодший був Сєріков. Це був дуже гарний юнак, високий та стрункий, який подобався усім жінкам» (ЦДАВОУ, ф. 2188, оп. 2, Спр. 136, С. 15-зв-16; Франко П. Летунський відділ УГА//Літопис Червоної Калини. — Львів, 1937. — Ч. 11. — С. 10; Беляков В. В. Российский некрополь в Египте, Москва. — 2001; інформація, надана дослідником Маратом Хайруліним).
