Читать «Герої Українського неба. Пілоти Визвольної Війни 1917-1920 рр.» онлайн - страница 68
Ярослав Юрійович Тинченко
Мав такі нагороди:
Відзнака Святого Георгія 4-го ступеня — 13.04.1915 (№ 194207);
Відзнака Святого Георгія 3-го ступеня — 27.04.1915 (№ 81905);
Відзнака Святого Георгія 2-го ступеня — 25.04.1915 (№ 16254);
Відзнака Святого Георгія 1-го ступеня — 6.09.1915 (№ 3473);
Орден Святого Станіслава 3-го ступеня з мечами та биндою — березень 1916 р.;
Орден Святої Анни 4-го ступеня — грудень 1916 р.;
Орден Святої Анни 3-го ступеня з мечами та биндою — вересень 1917 р.;
Орден Святого Володимира 4-го ступеня з мечами та биндою — лютий 1918 р.;
Орден Зірки Румунії кавалерського ступеня — березень 1918 р.
(ЦДАВОУ. — Ф. 3172. — Оп. 1. — Спр. 67. — С. 243–246; Ф. 2188. — Оп. 2. — Спр. 136. — С. 15-зв-16).
Арватов Юрій Гнатович (1896-10.12.1937), хорунжий, військовий льотчик. Народився у м. Вержболово Сувалкської губернії. У 1916–1917 рр. навчався в англійській авіаційній школі у м. Кройтон, з весни 1917 р. як військовий льотчик воював на Південно-Західному фронті. У 1919 р. служив військовим льотчиком у 1-му Запорізькому авіаційному загоні Повітряного флоту УНР. На початку 1920 р. з групою інших українських льотчиків влився до складу 1-го Галицького авіаційного загону РСЧА. Під час загибелі загону 26–27.04.1920 у Козятині втік з оточення на літаку та дістався до Києва.
Радянський військовий льотчик Ю. Г. Арватов, фото кінця 1920-х років.
Потому був призначений червоним військовим льотчиком спочатку до 21-го, а потім — до 23-го розвідувального авіаційного загону РСЧА. З осені 1920 р. — командир 9-го авіаційного загону РСЧА, який діяв проти білогвардійських військ П. Врангеля. У середині жовтня 1920 р. очолив авіаційну групу 4-ї радянської армії РСЧА, що брала участь у штурмі Перекопу та взятті Криму. Особисто відзначився в бойових повітряних операціях проти білогвардійців. 1921 р. за діяльність під час ліквідації армії генерала П. Врангеля нагороджений орденом Червоного прапора. Після закінчення громадянської війни очолював 4-й авіаційний загін Робітничо-селянського Червоного флоту. У 1924 р. створив повітряний міст між СРСР та Афганістаном, очолював переганяння радянських літаків з Термеза до Кабула. За успішне виконання цих завдань у 1924 р. нагороджений другим і третім орденами Червоного прапора. Одружився на рідній сестрі майбутнього радянського маршала М. М. Тухачевського Єлисаветі. У 1930-ті роки працював заступником директора з технічної частини радянсько-німецького товариства повітряних сполучень «Дердлуфт». 14.07.1937 заарештований за справою маршала М. Тухачевського, звинувачений у шпигунстві, засуджений до страти 10.12.1937. Похований у братській могилі на цвинтарі «Комунарка» під Москвою.
