Читать «1Q84. Книга третя» онлайн - страница 240
Харукі Муракамі
— Може, Усікава-сан стежив за Аомаме? — спитав начальник.
— Ні, не за Аомаме, — відповів Голомозий. — Якби Аомаме була там, то він одразу повідомив би про неї. Бо так він виконав би завдання і закінчив би доручену роботу. Можливо, Усікава-сан стежив там за кимось, хто був пов'язаний з її місцем перебування або,
— І саме тоді, коли Усікава-сан за кимось стежив, хтось убив його?
— Можливо, — відповів Голомозий. — Самостійно занадто близько підійшов до небезпечного місця. Можливо, мав честолюбну мету — здобути надійні відомості. Якби стеження проводилося разом з нами, то ми один одного захищали б і такого наслідку, напевне, не було б.
— Ти безпосередньо розмовляв по телефону з
— Не думаю. Вони були б лише тоді, якби вона сама захотіла з нами розмовляти. Цей нюанс відчувався і в словах того чоловіка, що говорив по телефону. Врешті-решт, усе залежить від її бажання.
— Вона мала 6 радіти, що ми гарантуємо їй безпеку й не порушуємо питання про вбивство лідера.
— Однак вони домагаються докладнішої інформації. Мовляв, чому ми хочемо зустрітися з Аомаме. Чому прагнемо замирення з ними? Про що конкретно збираємося вести переговори?
— Якщо вони домагаються інформації, то це означає, що нічого точно не знають.
— Ваша правда. Та водночас і ми про них не маємо точної інформації. Все ще не знаємо причини, чому вони задумали такий ретельний план і витратили стільки зусиль, щоб убити лідера.
— У всякому разі, нам треба чекати від них відповіді й водночас не припиняти пошуку Аомаме. Навіть якщо при цьому доведеться наступити комусь на хвіст.
Зробивши коротку паузу, Голомозий сказав:
— У нас міцна організація. Ми можемо зібрати людей і швидко та ефективно діяти. Ми цілеспрямовані, з високим бойовим духом і в разі потреби здатні на самопожертву. Але якщо говорити про нашу технічну підготовку, то ми — лише випадковий набір аматорів, що не пройшли спеціального тренування. Порівняно з нами протилежна сторона — професіонали зі своїм ноу-хау, які діють холоднокровно і в жодному разі не вагаються. Мають у всьому великий досвід. Бо, як ви знаєте, Усікава-сан не був роззявою.
— Що конкретного ви збираєтесь робити зараз, щоб не припиняти пошуку?
— Найдоцільніше було б скористатися тими
— Виходить, що власних цінних розвідувальних даних ми не маємо?
— Та начебто, — щиро визнав Голомозий.
— Мусимо розшукати і впіймати Аомаме, незважаючи ні на загрози, ні на жертви. Якомога швидше.