Читать «Історія польсько-українських конфліктів т.2» онлайн - страница 231

[На цьому текст обривається].

СА КС PZPR, zesp. 2271/4, sygn. 202/III/202, s. 212–226.

Документ 53

Др. Тадеуш Бєлецький

КОРДОНИ

[Автор — один з лідерів Народової Демократії, у 1930—1935роках — депутат сейму, у 1938–1939 рр. — голова Центрального Правління Народової Партії, у 1940–1941 роках — заступник голови Народової Ради у Франції, у 1942–1945 роках — член Політичної Ради у Лондоні, проводир Народової Демократії в еміграції. У цьому розлогому (45 сторінок стандартного машинопису) наведеному рефераті стверджує, що Польща повинна бути великою, інакше вона загине через своє розташування між Німеччиною і Росією. Вважає, що велич — це історичне призначення Польщі, визначене Богом; щоб Польща могла виконати цю місію, Бог визначив їй природні географічні кордони, які утворюють балтійсько-чорноморську платформу (так зване міжмор'я), для розвитку польської культури і держави, що має природну цілісну річкову і транспортну систему, віссю якої є Вісла.]

(…) Аналізуючи ці висновки, легко можемо за допомогою мали у загальних рисах визначити територію, яка становить природну систему: тобто від заходу — Одра з її продовженням — Лужицькою Нисою, на півночі і північному сході — Неман і Західна Двіна, на сході — Дніпро. Південний кордон визначають нам Карпати і їх продовження — кордон Чехії аж до перетину з Лужицькою Нисою.

(…) Східна Пруссія, Щецинське Помор'я з Ругією, вся Силезія повинні належати Польщі як її історична власність. Чехія ж отримує Судетський край і південну частину Саксонії з територією Кам'яниці (Хемніц). На заході Франція повинна отримати територію до Рейну, Бельгія — Евпон і Мальмеди, Данія — Шлезвіг і Гольштин.

(…) Польськими портами будуть Щецин, Гдиня, Крулевець (Кенігсберг. — Є.П.), Клайпеда. На цьому просторі узбережжя польська творча сила змогла б розпочати потужну працю над своєю морською величчю. (…) Базами для військового флоту можуть бути Ругія, Узнам і Волін, Гель, Гдиня, Крулевець, Клайпеда. Наша праця повинна йти перш за все в напрямку розбудови і організації військового і торговельного флоту. Він для нас буде козирем могутності і значення у світі, а також у майбутніх місіонерських планах основоположним елементом у клопотанні нашої політики про можливі колонії.

(…) Литва своєю закордонною і внутрішньою політикою за увесь час свого існування показала, що не може бути самостійною державою. (…) Литва повинна увійти до складу Польської Держави на засадах 500-річного союзу з Польщею.

[На півдні автор пропонує союз з Чехією з метою створення антинімецького фронту]. Словаччина не дозріла до незалежного існування. (…) Карпатська Русь з огляду на наше місіонерське завдання повинна залишитися за Угорщиною. (…) Зрештою, Румунія повинна стати державою з обмеженою роллю через свою політичну незрілість і природно повинна перебувати у межах політичного і культурного впливу місіонерської думки Польщі.