Читать «Історія польсько-українських конфліктів т.1» онлайн - страница 208
Микола Сивіцький
5) Міністерство промисловості і торгівлі зробить кроки, щоб усі більші промислові підприємства, які продають свої вироби на території Східної Малопольщі, віддавали свої представництва чи агенції перш за все місцевим купцям-полякам на підставі рекомендацій польських економіко-професійних організацій.
6) Міністерство промисловості і торгівлі у погодженні з львівським воєводою і Головною Радою об'єднання християнських купців будуть продовжувати акцію, спрямовану на консолідацію і активізацію польських купецьких організацій на території Східної Малопольщі, а особливо для об'єднання Купецької Конгрегації з групою купців, об'єднаних у Товариство купців і промисловців.
7) Міністерство промисловості і торгівлі значно підтримає акцію у галузі організації купецької практики для польської молоді із Східної Малопольщі.
8) Міністерство фінансів видасть доручення Дирекції Тютюнової монополії і фінансовим палатам, щоб по виникненню польських торговельних осередків, здатних до проведення торгівлі монопольними виробами, надавали цим осередкам концесії на продаж алкогольних виробів чи пункти продажу тютюнових виробів у рамках контингентів. Одночасно Міністерство фінансів влаштує ревізію наданих до цього часу концесій з метою обмеження кількості вже виданих концесій, і перш за все єврейських, а також українських, для осіб, відомих щодо антидержавної діяльності.
2. Польському купецтву і ремісникам у Східній Малопольщі буде надана така кредитна допомога: (…)
VI. У галузі кооперації: (…)
3) польська кооперація на селі повинна звертатись також до лояльно налаштованого щодо держави українсько-руського елементу, але зберігаючи стан, коли важелі прийняття рішень знаходяться у польських руках. (…)
Г. У галузі засобів, спрямованих на структурні національні зміни Східної Малопольщі.
І. Сільське осадництво.
1. Парцеляційно-осаднича акція буде ґрунтуватись на таких принципах:
1) для використання залишкового запасу землі з метою кількісного збільшення польського елементу буде збережена існуюча впродовж кількох років дисципліна приватної парцеляції, яка запобігає переходу землі у непольські руки;
2) з існуючого запасу землі значна частина буде призначена на нові колонії, які будуть займатись перш за все польським елементом у західних повітах Львівського воєводства; місцеве українсько-руське населення буде заселятись лише в такій кількості, щоб не викликати переконання у неможливості взагалі отримання землі цим населенням під осадництво; з цих самих міркувань належить протидіяти поширенню серед польського суспільства гасла: «Ані п'яді землі українцям!»;
3) запас землі, який не використовується для осадництва, буде призначений для доповнення місцевих господарств з тим, що загальна кількість землі, призначеної на парцеляцію, повинна потрапити у польські руки в розмірі 80 %, решту отримає українсько-руське населення;
4) створення нових польських осад повинно бути зосереджено у місцях, особливо важливих для оборони держави, і там, де кількісне зміцнення польського елементу може йому дати перевагу над непольським елементом і в кожному разі захистити його від небезпеки рутенізації;