Читать «Історія польсько-українських конфліктів т.1» онлайн - страница 204

2. у другій половині 1940 року Міністерство пошти і телеграфу введе в дію нову радіостанцію у Станіславі потужністю 12 kW з можливістю перебудови до 30 kW;

3. Міністерство транспорту буде намагатись, щоб якнайбільша кількість залізничних станцій (у залах очікування і буфетах) мала радіоприймачі з гучномовцями: за вибір станції відповідальними є чергові по станції.

III. Для забезпечення релігійно-віросповідальних потреб населення польського або польського походження польська політика щодо віросповідань буде керуватись такими рекомендаціями: 1. Відносно Католицького Костелу латинського обряду відбудеться:

1) посилення костельно-ієрархічної організації і мережі осередків цього обряду, а саме: а) у 1939 році буде заснована і організована нова єпархія латинського обряду у Станіславі, б) після заміщення посади цієї єпархії Міністерство у справах релігійних віросповідань і публічної просвіти звернеться до Ватикану щодо заміщення єпископа-суфрагана з перебуванням у Тернополі, в) від 1 квітня ц. р. Міністерство релігійних віросповідань і публічної просвіти визначить для Східної Малопольщі включно з Лемківщиною 34 посади пробощів і 15 вікаріально-ректорських посад;

2) зміцнення кадрового складу латинського кліру шляхом: а) переведення на цю територію ксьондзів (монахів) з інших єпархій (архієпископ Твардовський дав згоду на прийом ксьондзів і монахів з інших єпархій, які звернуться до нього. Міністерство РВіПО найближчим часом проведе відповідні розмови з відповідними керівниками орденів); б) пробудження серед польської молоді також з інших територій зацікавлення потребою поширення польської культури у Східній Малопольщі, у т. ч. посилення кадрового складу кліру приходом нових сил. (…); в) збільшення кількості посад для випускників семінарій. У поточному році буде збільшено кількість посад для випускників латинських семінарій на цій території на 43;

3) убезпечування «латинників» (поляків римо-католиків, які вживають руську мову у спілкуванні, і національно несвідомих) від українізації і експансії греко-католицького кліру через: а) збільшення кількості осередків латинського обряду, б) співпрацю державної влади з латинським кліром у галузі врегулювання проблеми так званого викрадення душ, в) відповідне втручання державної влади у боротьбу з надуживанням греко-католицького кліру:

Пан. міністр юстиції розішле до всіх відповідних прокурорів обіжник, відповідно до якого в процесах проти священиків греко-католицького визнання, які винні щодо українізації прізвищ або самовільно змінювали обряд поляків, прокурори зобов'язані визначати суворе й ефективне покарання, а у випадку потреби для досягнення правильного вироку використовувати всі передбачені законом можливості апеляції; цей же обіжник рекомендуватиме, щоб вироки у цих справах виконувались без зволікання і зі всією суворістю закону