Читать «Україна у революційну добу. Рік 1918» онлайн - страница 293
Валерій Федорович Солдатенко
а) з півночі і сходу з фронту Куп'янськ, Новозибків і Лунінець більшовики ведуть наступ на Україну з метою захопити Київ і установити свою владу на Україні і використати наші сили і засоби для боротьби з державами Згоди, добровольцями та Доном;
б) з південного заходу ведуть операції польські війська з метою заволодіти Східною Галичиною, а також, можливо, з претензіями на Волинь і Поділля;
в) з півдня ми тримаємо фронт проти добровольчих частин і держав Згоди;
г) нарешті, ми маємо кордон з Доном і Кримом.
Безумовно, справитися з усіма ворогами Україна не зможе, виходячи зі стану наших збройних сил. Треба визначити наші сили, вибрати головного противника, з іншими налагодити стосунки.
2. Наші сили:
Складаються з двох нерівноцінних елементів: Галичан і Дніпровських українців.
Галичани:
а) Січові стрільці — добрий бойовий елемент;
б) сили, організовані в самій Галичині з демобілізованих козаків Австрійської армії і призваних тепер — досить певний елемент, їх можна вжити як проти поляків, так і в боротьбі з більшовиками. Велику енергію і стійкість виявляють галичани в боротьбі проти поляків.
Дніпровські українці:
а) досить добре організовані частини (Сірожупанники та інші), тільки не всі;
б) зібрані по мобілізації — найбільш чисельний елемент, не певний в боротьбі з більшовиками.
Позаяк головний контингент козаків влився з селян, то необхідно дати яскраву відповідь, щоб не трапилося катастрофи, в ім'я чого піднялося селянство, які воно поставило собі завдання і проти якого ворога готове воно боронити свої інтереси. Селянство піднялось з великим ентузіазмом і стало в ряди військ Директорії проти Гетьмана, поміщиків і німців. Більшість селянства повстала, головним чином, по соціальним мотивам і лише частина його керувалася сильним національним почуттям. Скинувши ненависних німців і Гетьмана, що їм допомагав, отримати землю — девіз селянства.