Читать «Божі воїни» онлайн - страница 347

Сапковський Анджей

23

“E lo spirito mio, che gia cotanto…” — “Божественна комедія”, “Чистилище”, пісня XXX. Переклад Євгена Дроб’язка.

Моєму духу, що не трепетав Уже давно у неї на прикові, Бо вже давно її не зустрічав, Не очі — сили потайні, чудові, Йдучи од неї, й почуття міцне — Дали впізнать колишній чар любові.

24

“Par montaignes et par valees…” — Кретьєн де Труа, “Івен”. У перекладі автора.

Через гори і долини Через пущ розлогих хащі Через дивний, дикий край, Багато місць, повних жаху І смертельних небезпек.

25

“Памбу їден знає” — Памбу (або Памбічек) — від “Pan Buh” (Господь Бог), чеський народний колоквіалізм.

26

“…вертель пива” — 23,25 літра.

27

“Gruonet der walt allenthalben…” — “Carmina Burana”, переклад мій.

Зеленню весь ліс зелениться Ах, чому ж усе ще далеко мій любий? Поїхав на коні, поїхав. Ах, хто ж мене кохатиме?

28

“…ти, синку мерсебурзьких єпископських міністеріалів…” — міністеріали були лицарями-слугами, обтяженими особистою залежністю від своїх панів. Як справжніх рабів, їх могли, наприклад, продавати або обмінювати, їм не можна було одружуватися без згоди хазяїна, а їхні діти ставали його власністю. У XIII столітті інститут міністеріалів практично зник, поклавши підвалини під верству нижчої шляхти, убогого — але вже вільного — лицарства.

29

“Die Ketzer und in dem christlichen…” — “Єретиків та людей, що у християнській вірі блудять, карати й винищувати…”, історичний фрагмент тексту присяги, яку в рамках боротьби з гуситською єрессю повинен був у 1422 році під загрозою кари скласти кожен мешканець Лужиці, якому виповнилося чотирнадцять років. Поширюючи обов’язок складання цієї присяги на мешканців Шльонська, я роблю так зване “обґрунтоване історичне припущення”. Інакше кажучи: вигадую.

30

“…упійманому гуситові пан Швіговський наказав напхати в пельку й в горлянку пороху…” — історичний факт. Його подають “Stare letipisy czeskie”.

31

“Quibus viventibus non communicavimus…” — “З ким ми не мали спільноти за життя, з тими не будемо у спільноті й після смерті”; слова, які приписують папі Левові Великому.

32

“…Не більше ніж одну унцію і тридцять атомів” — калькуляція була така: 1 hora = 4 puncta = 40 moneta = 480 uncie = 21600 atomi.

33

“Правда — річ Христова…” — кантилена Анджея Галки, див. відповідну примітку у “Вежі блазнів”.

34

“Una sola voglio vedere…” — інвокацію я сконструював, досить вільно спираючись на “Aradia, or the Gosoel of the Withes” Чарльза Дж. Леланда. І сам себе переклав. Ось результат: