Читать «Альтернативна Еволюція» онлайн - страница 184

Якщо Він став Людиною, пройшов по Землі, щось залишив людям — то це щось має бути дуже важливе, важливіше за все!

Так воно і є…

Слово друге

ЗОРЯНЕ ДИТЯ

Диво-сни, не сковані законом, Відкривають браму до Свободи, Із тілесним попрощавшись лоном, Небувала виросла Природа. Воскресають мертві Побратими, Розквітають зела чародійні, Розгортає диво лик незримий — Радісний, прекрасний і надійний… Корінь Волі, джерело натхнення, Не щезай, не висохни ніколи, І посій в пилюку повсякдення Квіти у сновидному роздоллі… І тоді, як зморені світила Захолонуть в темному просторі, Хочу я, щоб Серце запалило В світі Сну нові, чаклунські зорі!..

Мій друже! Як бажаєш, так і сприймай те, що прочитаєш. Я оповідаю тобі не історичну хроніку, я показую тобі не заманливий відеофільм, змайстрований хвацьким режисером. Тайна Христа — не «точне» відображення того, що відбулося з Божественним Дитям та Його Матір'ю, а Суть Завдання, яке взяв на себе Син Зоряної Безмірності. Називають цю Суть — Благою Вістю. Але в чому ж ця Вість?

Взяти «гріхи» людей на Себе?

Чому невинний має страждати за злочинців? Навіть недосконала земна юстиція не може допустити такої судової підлості. Невже Небесна Юстиція в Особі Найвищого здатна «задовольнитися» жертвою Духовного Ягняти? Тоді на Небесному Троні сидить не Любов, а злобний монстр!

Дати Себе розіп'ясти на Голгофі, а потім, відповідно до віри людей в божественність Христа, милувати їх або засуджувати до вічної муки?

Але ж «віра» хіба міняє психічну суть людини? Хіба страх перед царем дає право боягузові ввійти у владичний палац? Апостол недарма казав, що «біси теж вірують і дрижать», бо неспроможні піднятися в Небо…

Може, Блага Вість у Заповідях Господніх, які Він проголосив на Горі? У дивних, чарівних, неймовірних Заповідях Блаженства? Проте чи хто-небудь збагнув, що Христос констатує вже готовий стан людини, котра блаженна, тобто така, якій уже відкрита дорога до Вітця Небесного? Блаженні жадаючі Духу, блаженні милостиві, блаженні чисті серцем, блаженні миротворці, блаженні спраглі справедливості… Але який Шлях приведе до такого блаженства? Адже повторенням благань та молитов: я вірую, я вірую, Господи, нічого не міняється. Ти або просиш Духу, або ні, незалежно від «визнання» чи «невизнання» існування Христа. Ти або чистий серцем або ні. Якщо чистий — то приймеш Христа, Його Місію, бо будеш співзвучний Божому Синові. Ти або миротворець або агресор. І це не залежить від віри в Христа. Хіба не християни заливають вже друге тисячоліття кров'ю Планету?

То як же осягнути стан блаженства? Яка стежка приведе до жаданого результату?

Христос Сказав: Я єсмь Путь (Шлях), Істина і Життя. Пройди через Мене.

Гранично просте рішення. Я в людині є правдивий шлях до саморозкриття. Якщо твоє «Я» (вища свідомість) не вирішило йти до Божественного «Я», до Вселенського Вітця Сущого, то марні всі твої поклони й забобонні вірування. Христос Прийшов від самого Джерела Життя, щоб прокласти для всіх жадаючих дорогу до Потоку Любові, котрий дається задарма, якщо Його осягнеш.