Читать «Феміністка» онлайн - страница 41

Леонід Кононович

…спочатку це були далекі гірські хребти, котрі синіли аж ген-ген на овиді, а відтак, ширшим і жорсткішим планом, — руда кам'яниста порепана земля, на котрій поріс колючий сухий чагарник, і тоскне завивання гарячого вітру, котре домінувало над усім, наче містичний крик демона, а потім, іще жорсткіше й реальніше, — чорний розтруб вогнемета, котрий видався таким великим, що сливе затуляв усю панораму; новий гарячий імпульс пекучою хвилею обілляв мене з голови до ніг й зазвучав у моїй свідомості, наче могутній тріумфальний акорд, і на цей-таки краєвид якимсь незбагненним робом наклалося інше видиво: білим-біла дівоча постать, котра лежить на простирадлі, прикриваючи долонею свою цноту, й видиво це росло й росло, аж я побачив його дуже чітко й напрочуд реально; й знову могутній акорд струсонув мене, сього разу встократ потужніше й агресивніше, — і я побачив її широким планом, цю шляхетну породисту первістку, побачив її перелякані очі полохливої звірини, почув запах її молодого й трохи їдкого поту, відчув, як пручаються її руки, впираючись мені в груди; а далі акорди залунали один за другим, це було зґвалтування, коли двоє тіл намагаються поконати одне одного, коли обличчя з гожими делікатними рисами одвертається геть, ховаючи покусані вуста, коли ноги стискаються в тугий замок, коли тверде коліно брутально й невідворотно розчахує їх, не звергаючи уваги на відчай, котрий метається в очах, коли трепетний живіт нарешті штовхає тебе, здіймаючись у спазматичному поштовху під твоїм тілом, а неподатливе, тверде й водночас дивовижно атласне лоно міліметр за міліметром починає здаватися могутнім поштовхам… нестерпний, сліпучо-білий вогонь знову вибухнув під моїм черепом, і я побачив обидві ці картини водночас — містичний колаж, в якому основним елементом був чорний розтруб вогнемета…

… з котрого раптовим рвійним поштовхом вихопилося полум'я. Воно вдарило коротким струменем, од котрого вмент спалахнув сухий колючий чагарник, і вітер відразу ж підхопив брудний сірий дим і, жбурнувши вгору, погнав його геть; але за першим струменем ударив другий, потім третій, і від кожного поштовху всього мене стрясав потужний екстатичний імпульс, котрий викручував моє тіло шпаркими вогненними струмами, які, підіймаючись від основи хребта, вибухали десь під черепною коробкою; імпульси частішали й частішали, аж зіллялися в усеохоплююче крещендо, в якому поволі стала згасати моя свідомість…

Здається, я прийшов до тями десь через п'ятнадцять хвилин.

— Ну, — поспиталася Мандела, — небо побачив?

— Ох ти ж і терористка! — сказав я, піднімаючись на ліктях. — Сексуальна маніячка… інакше й не скажеш!

— Полеж, — трохи насмішкувато сказала вона. — Відпочинь.

— Що це за масаж такий, цікаво?

Вона зняла свій халат і повісила на гачок.

— Активізація точок, які розташовані у вушній чашечці. Схоже буває, коли партнери кусають одне одного за вуха. Але я працюю з голками, які дають максимальний ефект…