Читать «Польові дослідження з українського сексу» онлайн - страница 66

"О слiпуче, прекрасне i дике! Грай вогнями, заводь i мани На бистрiнь, на невидимi рiки — Тiльки ж — Господи! — не обмани: Не осунься з-пiд стiп сухостоєм, В мить на гранi жаского злиття З твоїм сяйвом — не стань пустотою: Трухлим духом сипкого смiття (Як заманка, личкована чортом Нiби скарб…) I у пеклi, на днi, Буде жовто згоряти нiщота Моїх нидом звакованих днiв. Кожну кару прийму, як розраду, — Тiльки, сили небеснi, не це: Ощадiть од Вкраїнського Аду — Мусового томлiння живцем Без надiї, без дiї,без часу, В порожнечi, на безвiсти — там, Де ще прiють по сотнях нещасних Рештки того, що мало б — життям, Стрепенувшись, рвонутись зi шкiри, Здерши в кров її з стiп i долонь, — Як стратенча душа з-пiд сокири — На безсмертний, летючий вогонь", —