Читать «Кодло» онлайн - страница 62
Марина Соколян
– Боляче - від чого? - поцікавився Еван.
Замість відповіді Дафна закотила рукав своєї бузкової піжами. Потім вона зойкнула і завмерла, з жахом роздивляючись власне передпліччя. Всі позіскакували з місць, намагаючись розгледіти знахідку.
На правому передпліччі, із зовнішньої сторони руки Дафни було кілька неглибоких, але помітних порізів, котрі, навіть якщо дивитися догори дриґом, як це випало мені, разом складалися в літери. Минуло ще кілька секунд, доки мені вдалося розібрати, що там написано.
AONLC.
Якусь мить я пригадувала, звідки ж мені знайома ця абревіатура. Нарешті, до мене дійшло.
Ancient Order of Noble Lords of Congregation.
Створене нашою хворою уявою, таємне товариство. В ту мить, коли я зрозуміла, що це за надпис, зі мною стався ганебний істеричний напад. Мене розібрав настільки невпинний регіт, що мені довелося сісти. Я з усієї сили намагалася стримати цей душевний порив, але мені ставало дедалі смішніше, і я вже нічого не могла вдіяти.
Усі з жахом розвернулися до мене.
– Ірма, що з тобою? - злякано запитав Еван.
– Це ж ці, наші… - між істеричними схлипами проговорила я, - Лорди… В балахонах.
– А чому в балахонах? - здивувався пан Арт. Схоже, він все ж таки зрозумів, про що мова, адже листа від "лордів" він затверджував особисто.
– Аби, цей… Щоб усі боялись… - і я знов розреготалась як остання ідіотка. Правда, мені вистачило розважливості затулити обличчя руками. Може, вони подумають, що я ридаю? Адже ж сталася така біда!
– Гм, ну, це насправді не смішно, - з докором промовив професор Арт, - Але, наскільки я розумію, в нас вже є підозрювані.
– Що це ви маєте на увазі? - з недовірою запитав Еван.
– А чи не ви розповідали мені, як студенти професора Бамбузла, вдягнувши якісь балахони, спробували спародіювати вашу легенду? Гаразд, Дафна, відпочивай; пан Доннер, я сподіваюся, ви глянете до порізу. Я зараз же йду до декана. З цим не можна зволікати, невідомо, що ті покидьки ще можуть втнути…
Професор Арт рвучко підхопився зі стільця і зник за дверима, залишивши нас в німому зачудуванні. Пан Доннер флегматично дістав із свого саквояжу спонжик і антисептик та заходився обробляти поріз. Він взагалі не обтяжував себе виявами хоч якихось емоцій, тому, мабуть, ми рідко коли зверталися до цього пана до допомогу. Правда, у нього завжди, коли треба, можна було дістати різноманітні медикаменти. Цікаво, чи можна було б знайти в його саквояжі те саме сильне снодійне, котрим обпоїли нещасну Дафну?
***
З конспектів Ірми Коник, методи формування громадської думки:
Вплив на громадську думку здійснюється через
Соціальна установка моє три компоненти:
– знання про щось чи про когось (когнітивний компонент),
– емоційно-оцінне ставлення до об'єкта установки (емотивний компонент),
– готовність діяти певним чином у відповідності з першими двома компонентами (діяльнісний компонент).
