Читать «Незвичайні пригоди експедиції Барсака» онлайн - страница 19
Жюль Верн
— Про мого брата Джорджа, — спокійно пояснила Джейн.
Аженор зблід.
— Але ж ти знаєш, — відказав він тремтячим голосом, — що ця тема заборонена, і це ім’я тут не слід вимовляти;
Рухом голови Джейн показала, що не приймає цього заперечення.
— Байдуже, — не вгавала вона. — Кажіть мені про Джорджа, дядечку.
— Що ж тобі казати?
— Все. Про всю історію.
— Ніколи в світі!
Джейн нахмурила брови.
— Племінничку!.. — кинула вона з погрозою.
Цього було досить.
— Ну от!.. Ну от!.. — пробурмотів Аженор і почав розповідати сумну історію від початку до кінця, нічого не пропускаючи.
Джейн слухала мовчки і, коли він скінчив, не спитала більше нічого. Аженор подумав, що на цьому кінець, і зітхнув з полегшенням.
Він помилявся. Через кілька днів Джейн повернулась до того ж.
— Дядечку… — почала вона знов.
— Що, голубонько? — відгукнувся він.
— А що, коли Джордж все ж невинний?
Аженор подумав, що не дочув.
— Невинний? — перепитав він. — На жаль, бідна моя дитинко, в цьому нема найменшого сумніву. Зрада і смерть нещасного Джорджа — це історичні факти, підтверджені численними доказами. — І він почав наводити дані з газетних статей, ніким не спростованих офіціальних донесень і, нарешті, послався на відсутність Джорджа, що було найпевнішим доказом його смерті.
— Смерті, хай так, — погодилась Джейн, — але зради?..
— Перше є наслідком другого, — відповів Аженор, збентежений такою впертістю.
А вона з цього дня все частіше поверталась до прикрої теми, і нарешті домоглася того, що він уже не насмілювався суперечити їй; мало того, його власна упевненість у вині загиблого капітана похитнулась.
В наступні роки палка віра Джейн все міцніла, але вона розуміла, що мати прибічника в особі Аженора, це ще мало. Проголосити братову невинність, не маючи доказів?.. А докази — де їх візьмеш?
Після нескінченних роздумів вона вирішила, що знайшла вірний шлях. І одного дня сказала Аженорові:
— Ми з вами переконані в тому, що Джордж невинний. Але цього, розуміється, недосить. Треба це довести, правда, дядечку? Інакше, скільки б ми не кричали про це скрізь і всюди, нам однаково ніхто не повірить.
— Безперечно, бідна моя дитинко.
— Коли навіть батько прийняв на віру ці чутки, які походять хтозна-звідки, і на наших очах умирає з горя й сорому, коли він не закричав, почувши обвинувачення проти свого сина: “Брехня! Джордж не здатний до такого злочину!” — як можемо ми переконати сторонніх людей, не навівши беззаперечних доказів того, що брат невинний?
— Це ясно як день, — погодився Аженор, чухаючи підборіддя. — Але от… ці докази… де їх узяти?
— Безперечно, не тут… — Джейн помовчала і додала” стиха: — Можливо, десь в іншому місці.
— В іншому? Де саме, голубонько моя?
— Там, де це сталося. У Кубо.
— У Кубо?
— Так, у Кубо. Там могила Джорджа — адже розповідають, що він там помер, а коли це так, то можна буде дізнатись, якою смертю він помер. Крім того, треба розшукати живих свідків. Джордж командував численним загоном; не може ж бути, щоб усі ці люди зникли. Їх треба допитати, і через них ми будемо знати правду.