Читать «Відважні» онлайн - страница 171

Александр Исаевич Воинов

— Мене це теж цікавило, товаришу генерал, — сказав Воронцов. — На першому ж допиті я запитав його про це. Він твердить, що у нього, бачте, з колишнім начальником гестапо Куртом Мейєром були дуже загострені взаємини. Подробиць Зоммерфельд не торкався. Наскільки я розумію, вони посварилися тому, що чогось не поділили, і хтось з людей Мейєра підклав під колеса його грузовика протипіхотну міну. Під час вибуху Зоммерфельд був оглушений, знепритомнів і не зміг виїхати… Між іншим, поки він приходив до пам'яті, у нього з автобуса встигли забрати картини.

— Картини? — здивовано перепитав Ястребов.

— Так, картини, — повторив Воронцов.

— Дещо починає прояснюватись!.. — сказав Ястребов. — Ну, а показували ви йому нашу знахідку?

Воронцов засміявся.

— Так, ми довго поралися з цією іграшкою. Крутили черепашки туди й сюди! Я тепер з заплющеними очима можу відчинити скриню. А ви не звернули уваги на те, яке в неї товсте дно?.. Мені здається, Зоммерфельд щось від нас ще приховує.

В цю мить десь далеко пролунав одинокий постріл, потім застрочила автоматна черга. Командири прислухалися.

— Мабуть, перевіряють зброю, — вирішив Стременний і звернувся до Воронцова: — Що ж далі?

— А далі він твердить, що це справа рук одного з найбільш довірених людей Курта Мейєра — агента під номером Т-А-87. Як бачите, щоб відплатити своєму колишньому соратнику, він ладен провалити розвідника, на якого той робить найбільшу ставку.

— А хто приховується під цим номером?

— Невідомо.

— Дивно… Чому він знає лише номер, а не людину?

— Я його про це запитав. Зоммерфельд каже, що номер назвав йому сам Мейєр, коли в одній з розмов хотів показати, що він сильний і яка в нього таємна агентура. Це було ще до того, як їхні взаємини зіпсувалися остаточно. Мейєр говорив про Т-А-87 як про одного з найспритніших і найдосвідченіших агентів, котрому доручають виконувати найважливіші завдання гестапо. Але в обличчя Зоммерфельд його не знає. Не знає також, чоловік це чи жінка.

— Ну добре, — сказав Стременний, — а яке значення ці показання мають для нас? Очевидно, зробивши свою справу, Т-А-87 пішов з міста разом з гітлерівцями.

— В тім-то й справа, що не пішов, — заперечив Воронцов. — Зоммерфельд каже, що Т-А-87 залишили для диверсійної роботи. Німці переконані, що скоро вони візьмуть місто знову. Тому їм дуже важливо мати тут свою агентуру.

Ястребов задумливо похитав головою:

— З цього треба зробити всі висновки. Сьогодні ж поговорю з Корнєєвим. А ти, Стременний, дій по своїй лінії — забезпеч надійну охорону міста і всіх воєнних об'єктів.

— Слухаюсь! — сказав Стременний і встав.

Устав і Воронцов. Складаючи документи в портфель, він звернувся до Стременного, який застібав кожушок, готуючись іти.

— А знаєте, Єгоре Геннадійовичу, на мою думку, картини все-таки десь тут, у місті.

— Чому? У вас є дані? — жваво запитав Стременний.