Читать «Остання збірка» онлайн - страница 25
Роберт Шеклі
— Ні! Я кохаю Пені! Дозвольте мені хоч поговорити з нею!
— Це абсолютно неможливо, — сказав містер Тейт.
— Чому?
Містер Тейт натиснув кнопку на своєму столі.
— Що це ви вигадали? Ми вже стерли попереднє втілення. Пені зараз кохає когось іншого.
Аж тепер Саймон зрозумів. Він усвідомив, що в цей момент Пені дивиться на іншого чоловіка з тією самою пристрастю, яку пізнав він сам, і відчуває до іншого чоловіка те саме повне й безмежне кохання, яке неупереджені наукові фірми визнали сильнішим, ніж старомодний, комерційно невигідний природний відбір, і перебуває зараз на тому самому темному морському узбережжі, про яке згадано в рекламній брошурі...
Він кинувся на містера Тейта, намагаючись його задушити, але два дужих охоронці миттю увірвалися до кімнати, схопили його й повели до дверей.
— Пам'ятайте! — крикнув йому навздогін Тейт. Це в жодному разі не знецінює того, що ви пережили!
Попри все своє роздратування, Саймон розумів, що Тейт сказав правду.
Потім він опинився на вулиці.
Спершу в нього було лише одне бажання — тікати з Землі, де комерційних недоречностей більше, ніж може дозволити собі нормальна людина. Він крокував дуже швидко, і йому здавалося, що його Пені йшла поруч, а її обличчя світилося від любові до нього, і до нього, і до нього, і до тебе, і до тебе.
— Спробуйте щастя, — запропонував завідувач тиру.
— Ану поставте їх рядочком! — сказав Альфред Саймон. — Де ваш автомат?
Битва
Верховний головнокомандувач Фетерер рішучим кроком увійшов до приміщення стратегічного командного пункту й кинув:
— Вільно!
Три його генерали слухняно стали вільно.
— У нас обмаль часу, — сказав Фетерер, поглянувши на годинник. — Розгляньмо ще раз попередній план операції.
Він підійшов до стіни й розгорнув гігантську карту пустелі Сахара.
— За найдостовірнішою теологічною інформацією, отриманою нами, Сатана має намір розгорнути свої сили в пункті з такими координатами. — Він ткнув у карту тупим вказівним пальцем. — У першому ешелоні виступатимуть дияволи, демони, сукуби, інкуби й решта сил того ж класу. Правим флангом командує Ваал, лівим — Вельзевул. Його Сатанинська Величність очолить центр.
— Відгонить середньовіччям, — пробурмотів генерал Дел.
Увійшов ад'ютант генерала Фетерера. Його обличчя випромінювало щастя й радість від думки про Пришестя.
— Сер, — сказав він, — до вас знову священик.
— Струнко, солдате, — строго сказав Фетерер. — Операцію ще належить провести й перемогти.
— Так, сер, — відповів ад'ютант і виструнчився. Радість на його обличчі трохи згасла.
-Священик, кажеш? — Верховний головнокомандувач замислено ворухнув пальцями. Одразу після Пришестя, коли стало відомо про неминучу Останню Битву, служителі релігії з усього світу стали для них сущим покаранням. Вони перестали сваритися між собою, що саме по собі було непогано. Але вони намагалися прибрати до своїх рук військову справу.
— Женіть його, — наказав Фетерер. — Він знає, що ми розробляємо план Армагедону.