Читать «Остання збірка» онлайн - страница 11

— Ти все замовив? — запитав Грегор.

— Я зробив краще, — поважно відповів Арнолд.

— Ми маємо вилетіти...

— І вилетимо, — відповів Арнолд, сідаючи на краєчок столу.

— Я заощадив купу грошей.

— Тільки не це, — зітхнув Грегор. — Що ти накоїв?

— Слухай, — урочисто промовив Арнолд. — Тільки подумай, скільки грошей ми даремно витрачаємо на спорядження звичайної експедиції. Ми пакуємо 2305 одиниць спорядження лише тому, що нам може знадобитися одна з них. Корисне навантаження корабля зведене до мінімуму, життєвого простору майже не залишається, а ці речі ніколи не використовуються!

— За винятком одного-двох випадків, — сказав Грегор, — коли вони рятують наше життя.

— Я це врахував, — промовив Арнолд. — Я ретельно вивчив проблему і знайшов спосіб істотно скоротити список запасів. Трохи талану, і я знайшов ту єдину річ, яка справді потрібна в експедиції. Необхідну річ!

Грегор підвівся. Він був набагато вищим за свого партнера. У його уяві промайнула сцена із нанесенням тяжких тілесних ушкоджень, але він стримався.

— Арнолде, — сказав Грегор, — я не знаю, що ти накоїв, але було б краще, якби ти завантажив на борт ці 2305 предметів, і зробив це якомога швидше!

— Не можу, — сказав Арнолд, нервово посміхаючись. -Грошей уже нема. Але, гадаю, ця річ себе окупить.

— Яка річ?

— Одна, справді необхідна річ. Поїхали на корабель, я її тобі покажу.

Більше Грегорові не вдалося витягнути з нього ані слова. Усю довгу дорогу до космопорту Кенеді Арнолд таємниче посміхався. їхній корабель уже стояв на стартовому майданчику, готовий стартувати за кілька годин.

Арнолд урочисто відчинив люк.

— Ось вона! — вигукнув він. — Дивися, це вирішення усіх проблем експедиції!

Грегор увійшов досередини. Він побачив велику, фантастичного вигляду машину з безладно розміщеними на корпусі циферблатами, лампами та індикаторами.

— Що це таке? — запитав він.

— Яка гарна. — Арнолд ніжно поплескав машину. -Міжзоряний лахмітник Джо радий був нам її продати. Я придбав її майже за безцінь.

Грегор усе зрозумів. Йому вже доводилося мати справу з лахмітником Джо, і щоразу це призводило до сумних наслідків. Машини Джо працювали, але коли, як часто і яким чином — це вже інша справа.

— Жодної з машин Джо я в космос не візьму, — суворо сказав Грегор. — Може, нам пощастить продати її на брухт?

Він почав шукати велику кувалду.

— Стривай, — заблагав Арнолд. — Дай-но я покажу тобі, як вона працює. Уяви собі. Ми в далекому космосі. Виходить з ладу головний двигун. З'ясовується, що на шестерні номер 3 відкрутилася й зникла дюралева гайка. Що ми робитимемо?

— Візьмемо нову гайку з числа тих 2305 предметів, які взяли із собою на випадок надзвичайної ситуації, — сказав

Грегор.

— Справді? Але ж ти не включив до списку дюралеву гайку на чверть дюймаї — тріумфально вигукнув Арнолд. -Я перевіряв. Що тоді?

-Не знаю, — сказав Грегор. — А що ти можеш запропонувати?

Арнолд підійшов до машини, натиснув кнопку й голосно та чітко промовив: