Читать «Сага про Форсайтів» онлайн - страница 5

Яке ж значення для всього роману має цей «вузол інтересів»— будівництво у Робін-Гілі? У старших Форсайтів це викликає більше чи менше обурення, до якого домішується заздрість. Чому Сомс так зухвало порушує усталені звичаї?! Хіба ж він заможніший за свого батька Джеймса, за своїх дядьків Джоліона, Свізіна, Ніколаса, Роджера, Тімоті? Чому він хоче жити як дворянин-аристократ?

Для Джун будівництво означає, що її наречений Босіні, якого Форсайти зневажають за бідність, заробить великий гонорар, здобуде собі репутацію талановитого архітектора і матиме потім вдосталь замовлень на проекти будинків, вілл для багатіїв. Цим він хоч трохи наблизиться в очах заможної верстви суспільства до багатої спадкоємиці Джун. Сомсові спорудження заміського дому уявляється способом утвердити своє багатство. Чудовий витвір архітектури, яким має бути його новий будинок,— вигідне вкладення капіталу. До того ж він хоче відірвати дружину від оточення, що, на його думку, погано на неї впливає. «Забрати Айріні з Лондона, далі від міста... далі від її друзів... і все буде гаразд!»— так міркує Сомс.

Конфлікт між подружжям, помножений на ревнощі, заздрість, пересуди, плітки численних родичів, закінчується трагічно для Босіні, Джун, Айріні, обертається у справжню життєву драму для Сомса на багато років, що їх відображено в наступних двох романах трилогії.

Після роману «Власник» письменник на деякий час залишає цю тему. Спочатку він пише кілька гостросоціальних драм, у яких зображає конфлікт між трудящими та буржуазією, аж до страйкової боротьби (на що не зважився навіть Бернард Шоу). Проте позиція Голсуорсі не виходить за межі ліберального народолюбства. Письменник прагнув лише до «поліпшення» буржуазного ладу.

Романи Голсуорсі «Садиба» (1907), «Братерство» (1909), «Патрицій» (1911), «Темна квітка» (1913), «Фріленди» (1915) — відбивали поступальний розвиток його творчості. Ці романи утвердили автора в очах читачів, в оцінках тогочасної критики як послідовного і принципового реаліста, народолюбця, гуманіста. Неабияке значення мало й осмислення письменником головних напрямків і течій тогочасної літератури, досить ясно висловлене в нарисах і критичних працях («Непевні думки про мистецтво», «Силуети шести романістів», «Коментар»), у яких Голсуорсі заперечує модернізм, високо оцінює значення реалістів узагалі і насамперед російських. В 1915 році у статті «Мистецтво і війна» він полемізує з російським модерністом Ф.Соллогубом і протиставляє модернізмові реалізм класиків російської літератури. Разом з Бернардом Шоу він посилає привітальну телеграму Максимові Горькому в зв'язку з прем'єрою його п'єси «На дні» в лондонському театрі 1911 року. В названих художніх і критичних працях висловлювалися й деякі хибні погляди щодо «мистецтва для мистецтва», але не Ці окремі помилки визначали розвиток творчості Д. Голсуорсі. В ці роки він виступає з позицій письменника-гуманіста проти страхіть першої світової війни.