Читать «Сивий Капітан» онлайн - страница 42
Володимир Миколайович Владко
Сумніви в загибелі «Люцифера»? Ні, бо що глибше Хуанес обмірковував становище, то більше переконувався, що місця для будь-яких сумнівів не лишалося. "Люциферові" не було куди подітися інакше, ніж злетіти в море і, певна річ, потонути. Звісно, краще було б захопити загадковий автомобіль Сивого Капітана в свої руки й виконати тим самим висловлене каудільйо побажання. Мігель Хуанес добре розумів, у чому полягав сенс того побажання генерала Фернандеса. Адже, що там не казати про злочинність і божевільність вчинків Сивого Капітана, одне лишалося цілком ясним: цій людині вдалося створити надзвичайно досконалу машину, невразливу для куль, та ще й обладнану майже чудесними електричними приладами. Захопити таку машину, використати її як зразок, щоб збудувати необмежену кількість таких самих "Люциферів" і озброїти ними поліцію і військо — та це зробило б владного каудільйо диктатором не лише Іберії, а, можливо, і цілого континенту.
— Ах, шкода, Френко, — зітхнув ще раз Мігель Хуанес. — Як би ми в такому разі відзначилися. Адже каудільйо — слава йому! — любить нагороджувати тих, хто вірно служить його великій особі. І все через упертість, божевільність цього Сивого Капітана. Ну навіщо йому було стрибати в море? І собі не допоміг, і нам не дав прославитися…
Хосе Френко задумливо потер своє неголене підборіддя:
— А може, пане Хуанес, ще щось і вийде?
— Що саме, Френко? Що може вийти, коли «Люцифер» потонув і лежить на дні морському?
— От, я ж і кажу: лежить на дні моря. Спокійно лежить, немов чекає, пане Хуанес…
Особливо уповноважений запитливо глянув на свого вірного помічника: нібито він на щось натякає, чи що?.. Але наступної ж таки хвилини Мігель Хуанес кинувся до штурманської рубки і заволав не своїм голосом:
— Негайно зв’язати мене по радіо з портовим управлінням Картанези. Ну, так, так, Картанези, хіба ви не чуєте, йолопе? Давайте! Кажу ж, негайно!
Через кілька хвилин він уже розпоряджався:
— Наказую негайно надіслати групу найдосвідченіших водолазів на узбережжя під урвищем, де стоять руїни стародавнього замку! Так, так, звідки починається шлях через пустелю Хоравенте до лісу Фонтіверос. Водолази мають старанно обшукати морське дно під тим урвищем. Мета: знайти великий автомобіль, що затонув там. Під вашу особисту відповідальність, пане начальник порту. Що, на якій відстані від берега? Скільки вистачить можливості опускатися, розумієте? Майте на увазі, це завдання державної ваги! І одразу ж таки рапортуйте про наслідки — особисто мені, в управління державної поліції!
Повернувшись до кабіни, Мігель Хуанес радісно ляснув свого помічника по плечу:
— Молодець, Френко! Як ви сказали: спокійно лежить, немов чекає, га? Ну, хай почекає трохи, ми його знайдемо, той «Люцифер», це не голка!