Читать «Бронзовий чорт» онлайн - страница 99
Ростистав Феодосьевич Самбук
– Ваша підготовка, гер Іполитов, наближається до кінця, завтра чи післязавтра на місцевий військовий аеродром прилетить наш «Арадо», і через кілька днів ви… – Краусс зробив рух долонею, і в Іполитова защеміло серце. Невже так скоро?
– Посадочний майданчик визначений? – перебив штурмбанфюрера.
Зараз це питання з'ясовується, – відповів Краусс, ухильно. – Я ж веду до іншого. Від сьогодні раджу вам припинити вживання спиртних напоїв. Рука у вас справді мусить бути твердою, а голова завжди тверезою. Алкоголь і не сприяє цьому, сподіваюсь, ви поділяєте мою точку зору?
Іполитов ствердно кивнув. Цей німець висловлює прописні істини з виглядом першовідкривача. Клятий есесівець не розуміє, з яким задоволенням він би упився сьогодні. Аби на годину, бодай на хвилину забути, що через кілька днів…
Та все ж Краусс має рацію, і його майбутня доля справді залежить від твердості руки, безпомилкової реакції і вміння блискавично приймати слушні рішення. А алкоголь, і що ж тут удієш, таки не сприяє цьому.
Вони випили смачний і явно не солдатський компот. І Ганс з таємничим виглядом покликав їх до маленької, відгородженої від барака комірки з масивними залізними дверима. Стільців тут не було, Ганс підсунув їм порожні.. ящики з-під снарядів «панцеркнакке», поліз у кут і витягнув звичайний портфель з двома замками – портфель радянського зразка, в якому носять папери службовці та керівники різних рангів. Іполитов згадав, що саме в такому портфелі він віз украдені на станції Аягуз, де працював завідуючим нафтоскладом, гроші, багато грошей, і він зміг порозкошувати на них. Звичайний портфель з дешевої шкіри – ніхто не зупинить на ньому погляд. Чого ж Ганс ставить його на стіл мало не урочисто? І Краусс посміхається таємниче?
Штурмбанфюрер простягнув руку, наче хотів узяти портфель, та в останню мить передумав. Поклав руку долонею на стіл, погладив його чисто вистругану поверхню і мовив:
– У цьому портфелі сюрприз, гер Іполитов, приємний для нас з вами сюрприз, його зробив нам Ганс не без допомоги спеціалістів Головного управління імперської безпеки. Чи не так майоре?
Ганс поважно кивнув, очі його світилися урочисто. Поплескавши по портфелю рукою, сказав:.
– Тут лежить міна, гер Іполитов. Міна великої вибухової сили, яка може спричинити великі пошкодження.
– На неї ми покладаємо значні надії, – підхопив Крусс. – Ви – Герой, і там, на радянському боці, перед вами мусять відкритися всі двері. Точніше, двері різних засідань, урочистих і зовсім звичайних. Втім, звичайні засідання не повинні вас дуже цікавити. Мусите потрапити на урочисте, присвячене річниці Жовтня, – здається, вони проводяться у Великому театрі?
– Так, це знає кожна радянська людина.
– Бачите, знаємо й ми. Та от, ви одержуєте всякими правдами й неправдами запрошення на це урочисте засідання або до якогось іншого приміщення, де будуть присутні партійні та радянські діячі, а також великі воєначальники, особливо сам Верховний та керівництво Ставки, Вам зрозуміло?