Читать «Координати чудес» онлайн - страница 58

Роберт Шеклі

— Ох! — Кармоді відкинувся на спинку крісла.

— Якщо бути точним, — вів далі Сітрайт, — то між уявними і реальними подіями істотної відмінності не існує. Ваше протиставлення їх — чисто термінологічного характеру. Зрештою, вам нічого не сниться, містере Кармоді. Це я згадав побіжно, задля інформації. Навіть якщо б снилося, то діяти довелося б так само.

— Нічого не розумію, — признався Кармоді.  — Але вірю вам на слово, що все відбувається наяву.  — Він повагався, потім додав: — Проте одного я ніяк не можу збагнути: чому все таке схоже? Себто Галактичний Центр схожий на Радіо-Сіті, а динозавр Борг розмовляє не як динозавр, і навіть не так, як мав би розмовляти обдарований мовою динозаврі а…

— Будь ласка, не збуджуйтеся!

— Даруйте.

— Ви хочете, щоб я пояснив, чому дійсність така, якою вона є. Але ж на це не існує пояснень. Просто слід навчитися пристосовувати свої упередження до нових фактів. Не сподівайтеся, що реальність пристосовуватиметься до вас, — крім, звісно, рідкісних винятків. Нічого не вдієш, коли трапляються речі дивовижні. І коли звичні — також нічого не вдієш. Я зрозуміло пояснюю?

— Ніби так, — сказав Кармоді.

— Чудово! Так ви певні, що не хочете чаю?

— Дякую. Не хочу.

— Тоді поміркуємо, як вам дістатися додому, — сказав Сітрайт.  — У гостях добре, а вдома найкраще, так?

— Звісно, найкраще, — погодився Кармоді.  — Це для вас дуже важко, містере Сітрайт?

— Ні, я так не сказав би. Справа, звичайно, складна, вимагає точності і навіть деякого ризику. Проте важкою я її не назвав би.

— А що ви вважаєте справді важким?

— Квадратні рівняння, — не роздумуючи, відповів Сітрайт.  — Ніяк не можу навчитися їх розв’язувати, хоч і брався мільйон разів. Ось це, сер, важко! А тепер до справи.

— Ви знаєте, куди перемістилася Земля? — запитав Кармоді.

— «Куди» — не проблема, — відповів Сітрайт.  — «Куди» ви вже дісталися, правда, користі з того ніякої, бо «Коли» виявилось задалеко від шуканого. Але тепер, гадаю, ми потрапимо у ваше «Коли» без зайвого клопоту. «Котра» Земля — ось де заковика!

— І це може покласти край сподіванням?

— Аніскілечки! — запевнив Сітрайт.  — Нам слід лиш пересортувати Землі і виявити ту, котра ваша. Справа не складна: все одно, що підстрелити рибу в бочці, як сказали б у вас.

— Ніколи не пробував, — сказав Кармоді.  — Невже й справді так легко?

— Залежить від риби і від бочки, — пояснив Сітрайт.  — Акулу в ванні ви підстрелите зразу, а ось уже мільку в цистерні — справа не з легких. Усе залежить від масштабу. Та все ж визнайте, що і в тому і в іншому випадках принцип нескладний і доступний.

— Мабуть, так, — погодився Кармоді.  — Та мені здається, хоча пошук «Котрої» Землі в принципі нескладний, на нього може не вистачити часу через велику кількість варіантів.

— Не зовсім так, але підмічено влучно, — сяючи, сказав Сітрайт.  — Складність, знаєте.-деколи йде на користь. Сприяє класифікації та ідентифікації.

— Так… Ї що тепер?

— Тепер до роботи! — вигукнув Сітрайт, завзято потираючи долоні.  — Ми з колегами підібрали тут дещо із світів. В душі сподіваємося, що ваш світ має бути серед них. Та впізнати його, звичайно, можете тільки ви — клієнт.