Читать «Вбивці на борту» онлайн - страница 7

Щоб розвіяти будь-які сумніви, гангстер біля дверей спрямовує автомат на тих, що долі, і голосно каже:

— Ми грабуємо банк! Той, хто ворухнеться, дістане кулю. З тим, хто лежатиме спокійно, доки ми не вийдемо, нічого не трапиться.

Після короткого повідомлення, зробленого різким чікагським жаргоном, западає мертва тиша. Люди непорушно лежать на підлозі. Дехто, маючи при собі зброю, розмірковує, чи не витягти її непомітно з кишені й пустити в хід. Адже в залі сотня людей, і гангстери не можуть стежити за кожним окремо. Тільки б хтось почав…

Дехто думає про це, та відразу пригадує заголовок, що його кілька днів тому бачив у газеті: «262 чоловіка застрелено під час нападів на банки!» Тож у кожного лише одне бажання — не стати двісті шістдесят третьою жертвою!

Касир у чорних нарукавниках, що сидить безпосередньо біля відкритого сейфа, також спочатку думає про опір, про білу кнопку сигналізації під столом. До неї якихось півметра, тоді як до найближчого автомата по той бік бар'єра — не менше п'яти. Він уявляє те, що завтра надрукували б газети: «Герой-касир зводить нанівець спробу грабіжницького нападу», що його портрет з'явився б на перших сторінках, а дирекція призначила б його старшим касиром. Варто лише непомітно простягнути руку — і за лічені хвилини тут буде поліція! Але йому своєчасно спадає на думку, що кулі з автомата подолають п'ятиметрову відстань значно швидше і що в газеті в чорній рамці може з'явитись і такий текст: «Вірний службовому обов'язку, він не пошкодував власного життя…»

Отже, касир біля відкритого сейфа не подає сигналу тривоги. Він слухняно підіймає руки догори. В цей час гангстер, що стоїть біля виходу, гукає до нього:

— Гей ти, біля сейфа, давай, допомагай пакувати гроші, а то дивись у мене!..

Тремтячими руками касир підтримує сірий поштовий мішок, а гангстери кидають у нього пачки асигнацій.

Миттю сейф очищено, і грабіжники прямують до виходу. На прощання той, що стояв у дверях операційного залу, знову пускає в хід свій автомат. Над самісінькими оловами розпростертих людей свистять кулі, наганяючи на них такий страх, що нікому й на думку не спадає переслідувати бандитів.

Водій «крайслера» здивовано зводить брови: під час стрілянини у вікнах банку розлетілося кілька шибок. Перелякані пішоходи кидаються врозтіч, а поліцейський на розі насторожується. Він прямує сюди — спочатку повільно, потім починає бігти.

Коли він на ходу однією рукою хапається за кобуру, а другою підносить до губ свисток, гангстер у машині кладе автомат на раму бокового віконця. Короткий пронизливий свист заглушує автоматна черга. Поліцейський, наче наштовхнувшись на щось, падає горілиць на тротуар і більше не ворушиться. Схоже на те, що його вбито наповал.

Лінкольн-авеню, на якій стоїть Національний банк, наче вимерла. П'ятеро гангстерів кидають мішок з грішми в машину і сідають самі. Один з них дає чергу по фронтону банку, і машина зривається з місця.