Читать «Якщо полюбиш прокляття» онлайн - страница 97

Веселий водій пальцями барабанив по керму в такт мелодії, його не цікавило, який-такий індійський поет і в якому столітті написав слова. Міркував, що застряг надовго. Цей затор загрожував перетворитися на чималенький корок… Не біда, хай там, у магазині, почекають на свою «Мівіну», якою завантажили повний кузов, не горить. Він по-доброму заздрив цим двом, що так виклично обнімалися серед дороги.

Сонце, нарешті, повністю вислизнуло з-за хмар, і мокрі вулиці святково засяяли для всіх мешканців великого міста. Над входом у метро повітря прикрасила скромна половинка райдуги.

Була приблизно четверта пополудні.

Рання осінь.

Початок ХХІ століття.

Примечания

1

Р. Тагор, переклад О. Ксенофонтова.

2

Ірина Жиленко. Любов // Вітчизна, 1992, № 9, с. 98.

3

Ірина Жиленко. Любов // Вітчизна, 1992, № 9.

4

Франсуа Війон. Балада… Переклад Л. Первомайського.

5

Р. Тагор. Переклад О. Ксенофонтова.