Читать «Шість головоломок для дона Ісидро Пароді» онлайн - страница 5
Хорхе Луїс Борхес
О. Бустос Домек
Нижче ми публікуємо короткий біографічний нарис, написаний педагогом сеньйорою Адельмою Бадольо:
«Доктор Оноріо Бустос Домек народився в містечку Пухато (провінції Санта-Фе) у 1893 році. Переїхавши разом з батьками до міста Росаріо (це щось на кшталт нашого аргентинського Чикаго), він опанував там надзвичайно цікаву програму початкової школи. У 1907 році на сторінках місцевих газет уже було надруковано перші оповідання юного улюбленця муз, хоча ніхто не уявляв, наскільки він насправді юний. До цієї епохи відносять твори: «Ванітас», «Успіхи поступу», «Блакитна й біла Батьківщина», «До Неї», «Ноктюрни». У 1915 році він прочитав у Балеарському центрі перед вишуканою публікою свою «Оду до “Елегії на смерть батька” Хорхе Манріке», і цей виступ приніс йому голосну, але не надто тривку славу. Того ж року було опубліковано твір «Громадянин!» — текст вельми ґрунтовний, але, на превеликий жаль, зіпсований галліцизмами; це можна пробачити з огляду на вкрай юний вік автора і загальний рівень нашої вітчизняної культури.
У 1919 році виходить збірка «Фата Моргана» — витончений непотріб; та все ж у її завершальних піснях вгадується потужний голос автора творів, виданих у майбутньому: «Будемо говорити точніше!» (1932) та «Між книг і паперів» (1934). Під час інтервенції Лабруна його спочатку призначили інспектором освіти, а потім адвокатом у справах бідних. Саме ці роки, коли він покинув ніжні обійми батьківського дому і зустрівся із суворою дійсністю, дали йому досвід, завдяки якому його твори наповнилися високим моральним змістом. Відзначимо ще кілька наступних його книг: «Євхаристійний конгрес — орган аргентинської пропаганди», «Життя та смерть дона Чічо Гранде», «Я вже вмію читати!» (схвалено інспекцією департаменту освіти міста Росаріо), «Внесок провінції Санта-Фе у справу боротьби з Незалежністю», «Нові зірки: Асорін, Габріель Міро, Бонтемпеллі». Нова епоха у творчості цього плодючого і дуже часто непередбачуваного автора — детективні історії; в них він кидає виклик холодному інтелектуалізму, привнесеному в детективний жанр сером Конан Дойлом, Родрігесом Оттоленгі та іншими. «Розповіді з пушком», як ніжно називає їх сам автор, — це аж ніяк не словесне плетиво майстра-візантійця, який зачинився у «вежі зі слонової кості», ні, це полотно; там виразно чути голос нашого сучасника, що чутливо реагує на пульс життя, яке оточує всіх нас; і він поспішає поділитися з нами багатствами своєї мудрості».
Дванадцять знаків Зодіаку
1.
Козеріг, Водолій, Риби, Овен, Бик — рахував уві сні Ахілес Молінарі. На мить запнувся. Увіч побачив Ваги та Скорпіона. Зрозумів, що помилився, — і в паніці прокинувся.
Сонце падало йому на лице. На столику коло ліжка лежали альманах «Брістоль» та кілька журналів «Фіха», поруч стояв будильник, що показував двадцять на десяту. Все ще повторюючи назви знаків Зодіаку, Молінарі піднявся з ліжка. Визирнув у вікно. На розі вже стояв отой незнайомець.
