Читать «Червоний терор. Історія сталінізму» онлайн - страница 176

³ Див.: Bauman. Moderne und Ambivalenz; P. Hagenlob. Socially Harmful Elements and the Great Terror, in: Fitzpatrick. Stalinism, p. 286–308; D. Shearer. Crime and Social Disorder in Stalin’s Russia — A Reassessment of the Great Retreat and the Origins of Mass Repression, in: Cahiers du monde russe 39 (1998); Koenen. Utopie, p. 215–270; Ф. Чув. Сто сорок бесед с Молотовым. Москва, 1991, с. 392.

⁴ А. Кирилина. Неизвестный Киров С.–Петербург, 2001, с. 198–200, 215–216, 236–256; Ф. Чуев. Молотов. Полудержавный властелин. Москва, 1999, с. 376.

⁵ Цит. за: А. Кирилина. Неизвестный Киров, с. 232.

⁶ Згідно з версією Разгона у камері крім Сталіна та Ніколаєва в камері більше нікого не було. Версія Разгона ґрунтується на чутках. Див.: Rasgon. Nichts ais die reine Wahrheit, p. 216. Auf Archivmaterial und Interviews stiitzt sich die Version Kirilmas, die behauptet, Stalin habe Nikolaev in Anwesenheit einiger Mitglieder des Politburos verhort. А. Кирилина. Неизвестный Киров, с. 264.

⁷ Цит. за: О. Ф. Сувениров. Трагедия РККА 1937–1938. Москва, 1998, с. 31.

⁸ Getty/Naumov. Road to Terror, р. 34–73; ders., Samokritika Rituals in the Stalinist Central Comitee, 1933–1938, in: Russian Review 58 (1999), p. 47–70.

⁹ Платформа Рютина передрукована в: И. В. Курилов / Н. Н. Михайлов (ред.) Реабилитация: политические процессы 30–50–х годов. Москва, 1991, с. 334–443; Chlewnjuk. Das Politburo, S. 103–111. Про особистість Рютина див.: Б. А. Старков. Мартемьян Рютин: На колени не встану. Москва, 1992. Сталін довідався про розмови від виказувачів, див.: Неизвестная Россия, Т.1. Москва, 1992, с. 56–128; Tucker. Stalin in Power, p. 212.

¹⁰ РГАСПИ, фонд 82, опись 2, дело 903, листы 10–26; щодо дебатів у ЦК див.: Getty / Naumov. Road to Terror, p. 76–77.

¹¹ E. Huskey. Vyshinskii, Krylenko, and the Shaping of the Soviet Legal Order, in: Slayic Review 46 (1987), p. 414–428; Thurston. Life, p. 5–9; Solomon. Soyiet Criminal Justice, p. 153–195. Про Вишинського див.: Vaksberg. Gnadenlos; und die Erinnerungen des amerikanischen Botschafters in Moskau, W. B. Smith. Meine drei Jahre in Moskau. Hamburg, 1950, S. 15,53.

¹² Huskey. Vyshinskii, p. 427; Thurston. Life, p. 10–13; Chlewnjuk. Das Politbtiro, S. 138–152.

¹³ Lewin. The Making of the Soyiet System, p. 281–284.

¹⁴ Solomon. Soyiet Criminal Justice, p. 230–266; Getty. Origins, p. 265; L. A. Rimmel, A Microcosm of Terror, or Class Warfare in Leningrad: The March 1935 Ехіїе of Alien Elements, in: Jahrbucher fur Geschichte Osteuropas 48 (2000), p. 528–551.

¹⁵ P. Broue. Trotsky. Paris, 1988, p. 703–709.