Читать «Хоровод чудних пригод (збірка)» онлайн - страница 5

І натисніть поверх 7.—

Там, в квартирі 104,

Вхід з пристроєм розтяжним.

Пес просунеться, — допіру

Стулка клацає за ним.

Друг Енея і господар —

Ветеран, пенсіонер.

Через вітряну погоду

Він нездужає тепер.

Коли старий нездужає,

Еней йому прислужує:

Приносить капці, сірники

Або відносить навпаки…

У нашім гастрономі

І дід, і пес відомі.

Але тепер у магазин

Еней з'являється один:

В зубах у нього кошик,

У нім — записка й гроші.

Туди продукти покладе

Наш продавець Лукоша,

І, обминаючи людей,

Свій кошичок несе Еней.

Тоді вся наша вулиця

Розумним псом милується!

Дідусь півквітня прохворів.

Пес сам один гулять ходив.

От вибіг погуляти,—

Нема й нема до хати.

Похвилюватись довелось!

І тільки в час вечері

На сходах загриміло щось,

Застукотіло в двері…

Дід встав,

А пес у двері — плиг!

І палицю кладе до ніг.

Дідусь озброїв очі —

Та як зарегоче!

Вона! З грубенького дубця,

Обстругана недбало,

На дачі палиця оця

Під ґаночком лежала.

І брав її з собою дід

У кожен лісовий похід…

Це ж пес пробіг півміста й ліс

І другу цей ціпок приніс,

Мовляв: хворіти годі,

Прийшла пора походів!..

Дід реготався аж до сну.

Встав рано в добрій силі,

І вдвох пішли стрічать весну

Аж на дніпрові схили

Людина і собака-друг.

А травень зеленів навкруг.

До збору ще якраз година! —

Сказав дружкові піонер.

КРАСИВИЙ НАПИС

— До збору ще якраз година! —

Сказав дружкові піонер.

Хлоп'ята вийшли з магазину

І подалися просто в сквер.

Вони тримали по обнові:

Ножі гарненькі кишенькові,

У кожного два гострих леза.

А там у скверику — береза.

Ні, жоден в школу не спізнився,

І вчасно розпочався збір.

А от у скверику з'явився

Новий красивий напис:

«М И Р».

Таке хороше добре слово.

І вирізане так чудово.

Чому ж із нього стільки сліз

Збігає по березі вниз?

Мабуть, берізонька сумна

Його читає як «війна»…

НЕВЕСЕЛІ КАРУСЕЛІ

На майданчику веселі

Збудували каруселі:

От сідайте чи ставайте,

На кружилі покружляйте!

Малюки ідуть несміло,

Хоч і вабить їх кружило.

Потихеньку перші п'ять

Стали коло розганять…

Тут з екскурсії якраз

Повертався п'ятий клас.

Двадцять хлопців і дівчат

Закричали: — Стійте!

Зараз старші вас навчать,

Ви кружлять не вмієте!

Начіплялись — хто де зміг

На легкі кружильця,

З них за мить

Під регіт-сміх

По-ле-тіли бильця!

А за двадцять п'ять хвилин

Накатався всмак загін.

Тільки невеселі

Стали каруселі:

Лежить кружило на боку…

Ось «допомога» малюку!

ШКОДЛИВИЙ КІТ

Щось нудно самому

Надворі тинятися…

Ну чим би то Жорику

Порозважатися?

Ген Мурзик на лавці.

Жорж гладить кота!

І… в'яже бляшанку

Йому до хвоста:

«Як стане цей кіт

З переляку стрибати,

І сам насміюсь,

І збіжаться хлоп'ята!»

Та Мурзик поважний,

Ніколи не цькований,

Підвівся, бляшанку

Понюхав здивовано,

Пофуркав гидливо,

Образився гірко

І миттю шугнув

До хазяйки в кватирку.

«Дзінь-бамм!»

Розділивши котову образу,

Дві шиби скалками

Заплакали зразу! —

Ну й дурень цей кіт,—

Спантеличився Жора,—

У нього хазяйка

Старенька і хвора,

А кіт не жаліє її ані-ні:

Навіщо він шиби

Розбив у вікні?

ПОГАНИЙ ТЕЛЕФОН

Підводяться будинки,

Росте новий район.

На вулиці — кабінка,

Загальний телефон.

Виблискує яскраво

Прозора дивина,

І школярам цікаво: