Читать «Хоровод чудних пригод (збірка)» онлайн - страница 2
Інна Костівна Кульська
При Будинку вчених у Києві І. Кульська сама керує драматичним гуртком, пише для нього сценівки, жартівливі казки. Та над усіма тимчасовими захопленнями Інни Костівни література мала найголовнішу роль, вирішальну для поетеси ходу. Її твори все частіше з'являються на сторінках журналів.
Тема природи займає найбільше ліричних, пройнятих любов'ю і щирістю сторінок у творчості І. Кульської. Про її багатства і таємниці написані книги: «Розумні рученята», «Між рясного листя», «Крилата сторожиха», «Нас п'ятеро у зірочці», «Барвисте коло» та інші.
В її ліричних віршах знаходимо стільки тепла і роздумів, скільки подій і особливостей у кожної пори року, тому що кожна з них має свої турботи, свої голоси і кольори:
Почуття краси і животворного подиху природи письменниця прагне якнайширше, доступніше, просто донести до розуміння її найменших господарів. У віршах І. Кульської тому й відчувається широкий поетичний простір, що вона в дію сміливо вводить природу, навчає дитину спостерігати природні явища, збагачувати свої знання.
Просто, весело, поетично і разом з тим ясно, динамічно будується фраза в І. Кульської. У вірші «Хазяєчка» двома рядками змальована картина грозяного неба і самої дощової зливи:
Інна Кульська добре розуміє казковий світ дітвори, вміє цікаво, поетично, талановито розмовляти з дітьми. Її творчість засвідчує глибоке знання традицій народної казкової поезії — вируючого джерела мудрості, дотепу, таємничості і щиро відкритого іскристого жарту. Читаючи казки, невеличкі за розміром поеми Кульської, ми входимо в світ народних образів, художньої простоти і, разом з тим, високої смислової навантаженості слова. Давно припали до серця малечі її казки: «Про дівчинку Василинку та пісеньку-веселинку», «Куций хвіст», «Казка про фіалку», «Іллічеві ковзани», поема «На зупинці Западинці».
Та найбільшою любов'ю, популярністю у читачів користуються гумористичні, сатиричні твори письменниці. З цього Доробку найцікавіші книжки гумору: «Звідки двійки?», «Їжачиха», «Пучок веселих колючок» і «Хоровод чудних пригод».
В жартівливих творах І. Кульської спостерігаємо своєрідну паралель з Глібовськими «Жартами та загадками дідуся Кенира», з народними смішинками, що так виблискують, світяться рясними барвами в гумористичних творах для дітей П. Воронька, М. Стельмаха, Г. Бойка.
Напівсерйозно, напівжартома розмовляє поетеса з дітьми, але там, де мова йде про базік, нетіпах, ледарів, чванливців — її відповідь нещадна і сувора. Недаремно дві збірки мають такі колючі назви: «їжачиха», «Пучок веселих колючок». Ці книги народжувались як необхідна потреба життя. Газета «Зірка» запросила «їжачиху» відкрити на своїх шпальтах «Кабінет жарту і сміху». «їжачишин» поштамт одержав від читачів тисячі листів, які й підказали нові сюжети:
