Читать «Ходіння Туди і Назад» онлайн - страница 14

− Ця дівчина якась дивна, − почала Каміла, зрозумівши, що Метр уже готовий її почути. − Вона поводиться не так, як годиться, геть не так, як усі.

− А чому ти вважаєш, що годиться саме так, як поводяться всі? − запитав Метр, хоча в його голосі не відчувалося, що він чекає на відповідь.

− Я не знаю, як годиться, − вела своєї жінка, − але ж ти не заперечуватимеш, що вона не така, як усі.

Чоловік замислився. Унікальність новенької він зауважив одразу, але, на відміну від Каміли, Метра це не бентежило, а, навпаки, тішило. Дівчина не випадково потрапила до них, це точно. Так, він − Метр, але не провидець, нічого не відає й нічого не вирішує. Звідки йому знати, з якою метою приходять деякі сутності. У Нічгороді він уже незліченну кількість часу. Яких лише диваків випало йому бачити. Здається, знав про Країну все, проте досі не міг збагнути, хто чи що обирає їх. Мав лише провести обраних, а далі вони вже самі обирали свій шлях. Він − лише проводир.