Читать «Саламандра (збірник)» онлайн - страница 196
Стефан Грабинський
– Отже шкідливі потоки, що витікають від Ками, повинні до неї повернутися?
– Природно. Розбурханий астральний вихор, що є по суті сконцентрованою волею, завжди досягає мети і не може відступити, не викликавши чиєїсь смерті. Якщо об’єкт атаки усунеться з його шляху, убивчий струм повертається до того, хто його вислав і вражає його.
– Дивовижно! Виходить, маг гине, уражений власною отрутою?
– Так. Таке явище називається в магії ревальвацією. Таким чином, оператор часто буває схильний до великого закону магічного «покарання».
– Мені згадалася відома історія з «Нового Заповіту» про демонів, що їх Ісус вигнав з тіла одержимого у свиней.
– Вдалий приклад. Христос, так чудесно вилікувавши одержимого, дав свідчення своєї високої магічної сили: він перервав магнетичний струм, спрямований на одержимого злою волею. Вельми знаменна річ: чорні сили, що опанували тіло нещасного, були змушені вселитися в інший, нижчий організм. Вигнаний з людини астральний вир був спрямований на тварин, і вони, одержимі демонами, кинулися в море й потонули.
– Отже, не нам загрожує небезпека, якщо розірвати контакт з Гальшкою, а Камі?
– Цього можна було б сподіватися, якби не одна суттєва річ: Кама знає, що коли чорний маг звільняє когось від чарів, які сам наслав, повинен мати в резерві другу жертву; інакше удар вразить його самого.
– Не розумію. Адже Кама, напевно, не має наміру звільнити Гальшку від своєї влади?
– Так, але я примушу її це зробити, перервавши магічний зв’язок між лялькою і твоєю нареченою. Ефект такий самий, мовби Кама добровільно звільнила від чар свою суперницю. Що б там не було, вона передбачила таку можливість і без сумніву затягнула подвійну петлю. Вся річ у тім, кому вона призначила роль «заступника» жертви і хто має увібрати в себе «заряд», визволений з тіла Гальшки?
– Тепер розумію. Неважко здогадатися – один із нас.
– Так, ти або я. Маю таке враження, що весь мій будинок пронизаний мстивою отрутою цієї злобної істоти. Передбачаю, вона володіє могутньою силою і удар буде нищівним. Але спробую її спаралізувати хоча б частково.
– Яким чином?
– Бачиш араукарію?.. Моя улюблена рослина – пам’ять про неї, єдина і остання пам’ятка у день розлуки. Араукарія повна сил і соків, і вона нас врятує, витримає отруйний удар.
Я здивовано поглянув на нього.
– Не розумієш, Єжи? Перш ніж перервати зв’язок з Гальшкою, я з’єднаю ляльку з араукарією. Араукарія теж органічна істота. Може, прийме на себе удар, призначений одному з нас?