Читать «Прощавай, кохана!» онлайн - страница 131

— То просто ваша здогадка.

— Так, але певен, що саме так і було. Певен, бо Маріотт зателефонував мені, проспівав вигадку про пограбування коштовностей і всяке таке саме тому, що я відвідав місіс Флоріан і цікавився Вельмою. А тоді Маріотта вбили, бо він був найслабкішою ланкою у ланцюгу. Місіс Флоріан і гадки не мала, що Вельма стала місіс Левін Локрідж Грейл. Звідки їй було знати? Вони купили її задешево, Грейл казав, що для того, щоб одружитися, вони подалися до Європи. Вона виходила заміж під своїм ім'ям. Але він ніколи не скаже, де це було й коли, не назве й її справжнього прізвища. Не скаже він і де вона тепер. Хоч я не думаю, щоб він знав про це. Але копи не вірять, що він не знає.

— Чому ж він не скаже? — Енн Ріордан підперла підборіддя переплетеними пальцями і дивилася на мене примруженими очима.

— Містер Грейл безтямно її кохає, і йому все одно, на чиїх колінах вона сидить.

— Сподіваюсь, їй кортіло сидіти на ваших, — кисло пожартувала Енн.

— Вона гралася зі мною, трохи побоюючись. Але не хотіла вбивати мене. Не така це вже й проста річ — вбити людину, яка належить до копів. Але зрештою вона б спробувала. Так само, як вона вбила б Джессі Флоріан, аби Лось Меллой не позбавив її цієї брудної роботи.

— Можу ручатися, що будь-кому з чоловіків приємно, коли з ним заграє вродлива блондинка, — сказала Енн, — навіть якщо це трохи ризиковано. А риск, гадаю, є завжди.

— Мовчу.

— Думаю, що за вбивство Лося вони їй нічого не зроблять, адже в нього був револьвер.

— З її зв'язками — нічого.

— Ви вважаєте, вона хотіла його вбити? — спитала дівчина, не зводячи з мене золотавих очей.

— Вона його боялася, бо вісім років тому видала поліції. Можливо, він знав про це, та все одно б не вчинив ніякої шкоди, бо кохав її. Так, вважаю, Вельма вбила б кожного, хто заважав їй, будь-кого, аби треба було. В неї було за що битися. Але мої припущення небезсуперечні. Вона б вистрілила в мене, тільки от обойма була розряджена. Вона мала б позбутися мене ще тоді, біля машини, коли вбила Маріотта.

— Він кохав її, — м'яко промовила Енн. — Я кажу про Лося Меллоя. Для нього не мало значення, що вона не писала йому всі ті роки, жодного разу не приїхала на побачення до в'язниці. Не важило й те, що вона видала його поліції задля винагороди. Перше, що він зробив, вийшовши з в'язниці, купив пристойний одяг і кинувся шукати її. А Вельма замість привітного «хелло» всадила в нього п'ять куль… Він убив двох, бо любив її. Боже, що за світ!

Я спорожнив келиха і знову відчув спрагу, про що красномовно свідчило моє обличчя. Енн наче не помітила цього і вела далі:

— Вона змушена була розказати Грейлу правду про себе, звідки вона, але йому теж усе було байдуже. Він поїхав до Європи, щоб зареєструвати шлюб з нею під її справжнім прізвищем, продав радіостанцію, аби не зустрічатися з тими, хто знав її раніше. Він дав їй усе, що тільки можна мати за гроші, а вона його зрадила. Чому?