Читать «Прокрастинація» онлайн - страница 62

А потім вона «забула» про це, поки не почала розповідати про свої підліткові роки психотерапевтові. Тесс поступово усвідомила, що боїться повертатися додому, бо там може зустрітися з людьми, які пам’ятали її зі школи, і боїться, що їй доведеться знову пережити приниження та безпомічність, які вона відчувала колись. Хоча зараз Тесс була тридцятип’ятирічною жінкою, успішним професіоналом, думка про життя у Далласі повертала її в минуле і змушувала почуватися вразливою чотирнадцятирічною дівчинкою, якій могли зробити боляче. Її прокрастинація була сигналом, що під поверхнею її озера було якесь давнє нерівне дно. Минуле, хоч і поховане у сьогоденні, не давало їй змоги заявити про право на власне майбутнє.

Ваше минуле — це ваше минуле, подобається вам це чи ні, пам’ятаєте ви його свідомо чи ні, берете за нього відповідальність чи ні. Багато з того, що сталось у минулому, було не вашою провиною (може, там взагалі не було нічиєї провини, а може, у чомусь були винні й ви), але події у вашому житті є вашими і завжди будуть вашими. Ви не можете повернутись у минуле і змінити їх, навіть якщо вони здаються незавершеними чи несправедливими. Перед кожним із нас стоїть завдання — вписати минуле у сьогодення і вирішити, якими шляхами ми хочемо йти в майбутньому. Прокрастинація може свідчити про те, що ваше минуле тягне вас назад, тоді як майбутнє мало би штовхати вперед до нових відчуттів і можливостей.

Ми сподіваємося, що допомогли вам переосмислити ваші стосунки з часом і сприйняття себе в часі, де і те, і те має глибокий зв’язок із вашою прокрастинацією. Гадаємо, що ця рефлексія допоможе вам рухатись у напрямі до переживання Зрілого часу, що, своєю чергою, дасть вам змогу без зволікань здійснювати важливі для вашого життя речі.

Що таке Зрілий час? Ми трактуємо його як «здатність оцінити й прийняти те, що є реальним, як у зовнішньому, так і у внутрішньому світі», а також як визнання та прийняття і реального, і суб’єктивного часу, а ще як уміння гнучко й легко маневрувати між тим і тим. Реальний час не мусить бути вашим ворогом чи босом. Час не є ні хорошим, ні поганим, ні швидким, ні повільним, ні другом, ні ворогом. Він просто є. Ваше завдання — з’ясувати, як мати з ним справу, й жити якомога повніше в його межах, а не витрачати життя на боротьбу з ним.

7. Нейронаука сьогодні

Великі відкриття

Коли у першому виданні нашої книжки ми заявили, що «гена прокрастинації немає», ми були праві відповідно до того, що було відомо на той час. Та з 1983 року у сфері нейронауки відбувся прорив, і науковці змогли вивчити деякі частини мозку й те, як вони працюють окремо і разом. І хоча ми досі не віримо в те, що за прокрастинацію відповідає окремий ген, проте тепер ми вдосталь знаємо про роботу мозку, аби з упевненістю заявити, що, так, існують біологічні чинники, які впливають на прокрастинацію. Деякі з них загальні, пов’язані з тим, як мозок працює, розвивається і як з часом змінюється, що опосередковано сприяє відкладанню справ на потім. Інші чинники стосуються окремих функцій (або дисфункцій), які майже безпосередньо призводять до прокрастинації. Наприклад, якщо у вас тією чи іншою мірою розвинений синдром дефіциту активності та уваги, виконавча дисфункція, сезонний афективний розлад, депресія, обсесивно-компульсивний розлад, хронічний стрес або депривація сну, ці процеси у вашому мозку, вірогідно, будуть тісно пов’язані з вашою прокрастинацією. Ми обговоримо ці стани в наступному розділі, та спершу підсумуємо кілька «великих відкриттів» з останніх досліджень у нейронауці, щоб ви краще розуміли, як працює ваш мозок. Усім корисно буде зрозуміти цю частину організму людини, і ви можете застосовувати цю інформацію для підсилення боротьби з прокрастинацією.