Читать «Прокрастинація» онлайн - страница 185

Прокрастинація і здоров’я

Оскільки прокрастинатори часто ризикують власним добробутом, прокрастинація має серйозні наслідки для їхнього здоров’я. Студенти, які відкладають справи на потім, переважно погано харчуються, мало сплять і п’ють більше алкоголю, ніж студенти, які з усім справляються вчасно. Наприкінці навчального семестру студенти-прокрастинатори частіше звертаються до лікаря зі скаргами на застуду, грип і шлункові проблеми. Загалом у прокрастинаторів відмічають вищий рівень стресу, вони частіше страждають від гострих проблем зі здоров’ям і менше дбають про здоровий спосіб життя, ніж непрокрастинатори. Менш «свідомі» люди частіше вдаються до дій, що стають причиною передчасної смертності: низька фізична активність, погане харчування, вживання тютюну, алкоголю і наркотиків, небезпечне водіння, статеве співжиття, жорстокість та самогубства. Люди, які думають, що прокрастинація — це несерйозно, дуже помиляються: прокрастинація здатна вбити.

Внесок поведінкової економіки

Деніел Канеман 2002 року отримав Нобелівську премію з економіки за те, що довів, що люди не завжди ухвалюють раціональні економічні рішення. Його теорії про ірраціональний економічний вибір стали основою для заснування поведінкової економіки, союзу психології та економіки. Як стверджує Канеман, психологічні мотиви визначають економічну поведінку людей, і «переважно люди ухвалюють рішення залежно від контексту, помилкових суджень і відчуттів, а не на підставі (раціонального) економічного аналізу». Форма вибору, а не фактична чи відносна його цінність, має величезний вплив на те, які рішення люди врешті ухвалюють, і тому є вагомим чинником у рішенні вдатися до прокрастинації.

Поблажка за рахунок майбутнього. Є чинник, що тісно пов’язаний із прокрастинацією, — це часовий проміжок до моменту завершення завдання (або отримання винагороди). Якщо кінцевий момент виконання вашого завдання дуже віддалений у часі, дуже ймовірно, що ви відкладатимете початок роботи над ним; що ближче до кінця, то більша ймовірність вашої продуктивної праці. Психологічні дослідження знаходять підтвердження цього в поведінці голубів, а ще мавп і студентів. Таку поведінку також досліджували економісти, намагаючись зрозуміти, чому люди відкладають на потім вирішення важливих фінансових завдань, наприклад накопичення грошей на пенсію. Економіст Джордж Акерлоф стверджує, що люди схильні переоцінювати важливість поточних подій і недооцінювати важливість майбутніх. Він називає цю схильність «поблажкою за рахунок майбутнього». Навіть якщо поточна подія (перевірка пошти) явно менш важлива для вашого добробуту, ніж майбутня подія (завершення роботи до дедлайну, встановленого на наступний місяць), ви вирішуєте виконати поточне завдання, а майбутнє відкласти на потім. Причина, чому поточні події мають більш видиму цінність, полягає в тому, що вони видаються більш «видимими» чи яскравими, а надто порівняно з менш нагальними, безбарвними подіями у віддаленому майбутньому. Прокрастинація виникає тоді, коли майбутнє втрачає колір на фоні теперішнього. Ви хотіли би відкласти гроші, щоб у майбутньому внести передплату за будинок, але на сьогодні у вас є помітніша потреба — купити телевізор з великим екраном, аби дивитись на ньому чемпіонати з баскетболу, — і ця потреба перемагає. Ви хотіли би вразити керівника своїми квартальними показниками, та невідкладне задоволення від гри у покер в інтернеті змушує вас відкласти звіт на інший день.