Читать «Прокрастинація» онлайн - страница 172

Коли ви робите це самі. Ніколи, окрім виняткових випадків, не рятуйте прокрастинатора, виконуючи його завдання за нього. У вас може виникнути спокуса вдертися у ситуацію і взяти все під свій контроль, особливо якщо ви бачите, що коли прокрастинатор із чимось не впорається, то наслідки не забаряться. Але пропонуючи магічне рішення, ви тільки посилюєте проблему, бо зміцнюєте в прокрастинатора очікування, що ви або хтось інший з’явиться в останню хвилину і врятує його. І ви ризикуєте застрягнути в довічній слизькій ситуації, бо прокрастинатор затягує вас у провокативну гру: наскільки близько йому треба підійти до катастрофи, перш ніж ви завершите за нього цю роботу?

Слова «я ж тобі казав!». Якщо все й справді станеться так, як ви передбачали, у вас може виникнути спокуса нагадати прокрастинаторові, що ви були праві. Та, якщо ви піддастеся цьому поклику, це не допоможе. Визнає він це чи ні, але він точно знає, що ви були праві, і почувається погано. Говорити: «Я ж тобі казав!» — це як сипати сіль на рану. У вас може бути відчуття перемоги, та це тільки віддалить вас і прокрастинатора.

Підходи, які можуть допомогти

На жаль, немає жодного гарантованого методу взаємодії з прокрастинатором. Усе ж є кілька загальних підходів, які можуть полегшити життя вам обом.

Активуйте мислення розвитку. Більшість прокрастинаторів розглядають свої результати та ефективність з перспективи фіксованого мислення, тобто вважають розум і талант вродженими величинами, закладеними при народженні. Отже, все, що вони роблять у житті, в навчанні, на роботі, на ігровому майданчику чи навіть удома, потенційно може показати, наскільки вони розумні або талановиті. Тому завдання стають для них перевірками і містять у собі ризик провалу, що змушує багатьох людей відкладати ці завдання на потім. Фіксоване мислення змушує людей відмовлятися від серйозніших викликів. (Див. Розділ 2, щоб дізнатися більше про типи мислення). Ви можете надати своєму прокрастинаторові неоціненну послугу, якщо своїми переконаннями віддалятимете його від фіксованого мислення і спонукатимете до мислення розвитку: культивуйте та доносьте істину, що життя полягає в тому, щоб вчитися, що завдання — це можливості вправлятись у чомусь і ставати кращим, і що кидати собі виклик може бути весело й захоплююче.

Особливо важливо розвивати власне мислення розвитку, якщо ваша дитина має проблеми з виконанням домашнього завдання. Стережіться спокуси звертати увагу тільки на оцінки або ставити розум своєї дитини вище за все. Натомість хваліть дитину за те, скільки вона доклала зусиль, як тяжко над чимось працювала і як багато навчилася. Зауважте, наскільки краще вона зараз робить те, що раніше робила не дуже добре. Питайте, що цікавого було в школі, а не яку оцінку вона отримала за контрольну. Якщо справи йдуть не дуже добре, допоможіть дитині подумати над тим, чого вона навчилася такого, що допоможе їй краще впоратись наступного разу. Такий підхід допоможе і вам, і вашому прокрастинатору зняти з себе тягар результату і звернути увагу на сам процес. А це зменшить необхідність у прокрастинації як стратегії захисту. Коли навчання сприяє отриманню задоволення, то вчитися хочеться більше.